Стоп, стоп стоп! Тут аж ніяк не йдеться про поділ на кіно розважальне/авторське/артхаус тощо. Це ваш домисел.
Йдеться про те, що в межах самого розважального кіно є так само хороші й погані фільми. І мені здається, автор рецензії цілком вдало аргументував, що "Аліса" Бьортона якраз не дуже вдалася. Однак якщо людині цікаві лише картинка і спецефекти, а не загальна особливість, харизматичність стрічки, то певно, вона на це не звертатиме уваги.

Між іншим, Фон Трієр аж ніяк не є синонімом інтелектуального кіно. Це відверта попса.

Так, був.
Дуже люблю це місто.

у мене завжди була підозра, що так звані ерудити певним чином заздрять людям з більш безпосереднім сприйняттям за тим же принципом що й фригідні заздрять німфоманкам, яким аби відчути множинний оргазм не потрібні квіти, компліменти, масаж і загалом якась особливо романтична атмосфера)
будь-яка найінтелектуальніша емоція зводиться до елементарних відчуттів задоволення або страждання. і я б не брався стверджувати що інтелектуальний метод досягнення задоволення, робить його інтенсивнішим.
але я не про те. значно цікавіше дослідити феномен зверхнього зневажання інтелектуалами простих, але недоступних їм радощів. думаю більшості випадків це незадоволеність власних "високих" потреб в симбіозі з хибним переконанням, що буцімто плебеї розважаються за їх рахунок. Що от начебто в Голівуді стояло питання поставити на спонсороване бабло "Алісу" для мас чи фільм за мотивами однієї з книжок Пінчона для ерудитів, і кінець-кінцем вирішили що ерудити обійдуться. Це смішно. До того ж це ницість зневажати людину за те що вона з насолодою хаває і наїдається топінамбуром лише тому, що ти особисто тащишся лише від омарів.