— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Дякую за коменти!:)
Щодо мови, то таки направду нею й досі говорять волинсько-поліські дідусі-бабусі! Автор не забув про їх говір до найменшого слівця...
Однак, знаєте, про що й досі думаю?
Зазвичай неймовірно хвилюєшся за головного героя, співпереживаєш із ним, вболіваєш... А тут... Таке враження, що мені більше було шкода Зосі, бо вона так по-геройськи врятувала селян від поляків! Ще й постраждала безневенно...
Натомість Яків часто вів себе якось нерішуче й відсторонено, щось на кшталт: я нічого не знаю, моя хата скраю...
Може, я не дуже пильно читала текст, але саме так наразі думається...
Я щось не зрозумів на чому грунтуються стовпчатість і недоторканність. Це якесь табу? Чи такі висновки є наслідком відсутності гострої критики у ЗМІ в адресу передовиків укр. літ-ри?
Один літературний дядько (Михалко Скаліцкі) з моєї подачі узявся читати ДепешМод. Та невдовзі повернув мені книгу з коментом типу: коли це читаю прям відчуваю як у голові утворюється вакуум. А я на той момент уже прочитав книгу. Правда трагічно?
Книжка дійсно цікава, хоч й читається не дуже швидко, проте залишає монументальні враження, особливо остання сторінка...
мені теж увесь час здавалося, що наприкінці він має померти, але закінчення Лиса, як на мене, найоптимальніше. читалося дуже легко і швидко, напевне тому, що така мова мені дуже знайома. серед уього, що видається останнім часом, цю книжку можна назвати "книжкою". а ось тут - мої враження від книжки:
http://wo-ist-freiheit.livejou rnal.com/147158.html
Аякже. Жадан же в нас стовп укрсучліту, недоторканний, як сам Андрухович
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Ох, це, мабуть, ще розумніше, ніж у мене... :D
Ретельно проскануй текст на пунктуацію і вживання прийменників "в", "у", залежно від голосних/приголосних. І, можливо, треба трохи спростити) Сподобалось питання про аморальність людини) І друга частина непогана)