— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
власне, дивує вся ця утаємниченість. Чому люди, котрі надсилають на суд поважного журі свої твори, не мають права знати їхніх імен. А, може, це люди не авторитетні і їхня думка в літературному світі нічого не варта. Це робиться для того, щоб конкурс був неупердженим? А хіба родичі та друзі цих членів журі не знають про їхню місію? Як на мене, такий конкурс повинен бути максимально прозорим, тільки тоді може йтися про справделивість. Дорога Ірен, ви дуже мила і, я певна, написали чудовий твір, проте, не хочу вас розчаровувати, з джерел наближених до конкурсу, скажу, що читаються тільки титульні сторінки романів у пошуках тих, за які було замовлене слово.
О, я саме вчора переглянула екранізації 1992 і 2009 років. Мушу сказати, що я більше розчарована, ніж задоволена. Не люблю, коли відступають від змісту твору. В обох фільмах багато таких огріхів. Не розумію, для чого таке робити? Це ж класика.
Все-таки екранізація 1992 р. більш реальніша, актори підібрані краще і зіграли переконливіше. Але пропущені деякі важливі моменти. Щодо останньої екранізації – вона більш видовищна, красиві кадри, красиві актори, стильний одяг( це якраз і відрізняє всі нові екранізації класичних творів, як на мене).Оце, певно, і всі переваги останнього фільму. Характери героїв, на мою думку, передані не достатньо правдиво. Крім того, додано окремі моменти, яких у творі Емілі Бронте не було, дещо перекрутили, певно, хотіли додати ще більше драматичності(хоча, куди вже там більше?). Одним словом, я дивлячись кіно, постійно порівнювала з книгою і сердилася:))) Проте, мушу визнати, що дивитися було цікаво. Можливо, навіть цікавіше, ніж читати книгу. Певно,якщо не були знайомим з твором, фільм сприймався б краще:)))
Дякую за рецензію:)))
Можу підписатися під кожним словом)
Ідея мудра, на мою думку.
Я взагалі, чому запитую про це все. Я написала свій перший роман і мені дуже важливо, щоб його ЧИТАЛИ, а без допомоги мені буде важко видати книжку, принаймні найближчі декілька років. А знати трохи об'єктивних умов – заспокійлива справи:*)
можливість надсилати знову це для тих, хто продовжує вірити у те, в що не повірили інші))
а Ви знаєте кількість рецензентів? чи по-Вашому так важко набрати сотню-другу студентів філологів старшокурсників, які б вичитали ці роботи, а з сукупу їхніх думок на твори вибрати найкращі, які вже й оцінюватиме жюрі.
не знаю чи воно так, але інших адекватних варіантів не знаю.
минулого року чув від одного з організаторів репліку, що адекватних робот, боюся збрехати, не більше 200.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Тореадори з Васюківки – геніальний твір)