Бесіда відбулась напередодні літературного вечора у Києві в галереї ПідWALL (тому то й "підвальне") в рамках поетичного туру «Культпохід 2х2» 7 вересня 2009 року.
http://www.day.kiev.ua/280886/
Так, я писав. А чого питаєш:)
Ви доросла людина, і досі вірите обкладинкам, заголовкам, та анонсам??))
Галасу не книга наробила, а лише її назва. На презі влучно було відмічено, що два роки тому, коли у Львовві презентували в 10 разів відвертішу і однозначнішу "Хтивню", жодлного резонансу не було, бо аби засудити ту книгу чи виправдати, тре було прикласти зусиль, як мінімум для прочитання. А тут на те вам – одразу на обкладинці резюме для ледачих і бездумно довірливих. Та я готовий побитися об заклад, що якби всередині був звичайний алфавіт, розрукований кільканадцять разів на сто з лишком сторінок, резонанс був би тим самим )) и думає, що хоч один тризубівець заглянув в середину? Нізащо. Боялися мабуть осліпнути, чи імпотентами стати, чи ще гірше, перетворитися на геїв під чарами лгбт-поезії))
Це стосовно назви.
Стосовно ж теми, то вона має право на існування так само як й тема нещасного кохання, розлучення, студентських розваг, роздумів про старість і будь-яка дотична до реальності тема.
А після акцій нацистів у вас ще є сумніви стосовно утискання ЛГБТ спільноти? Людей громлять за те що вони проводять презинтацію в закритому приміщенні. Скоро в квартири вдератимуться і шукатимуть нетрадиційне (в усіх значеннях) чтиво і в канцтабори! Я завжди казав, що лгбт-тема це лакмус сумпільних змін. Так от ситуація навколо 120 сторінок – це пробнічки "залізного порядку", про який фаши говрять досить відверто.
хм. мені підараси нічого поганого не зробили, лиш навпаки конкуренції позбавили. А от БИДЛО всяке на вулицях, що тільки думає де б йому самоствердитисяй й помірятися достоїнством набридло. От у нас соціальні проблеми зумовлені останнім, а нє міфічними геями, які існують здебільш лиш на рекламних гаслах.
Гей-літератури не існує? Для чого ж тоді в назві антології оце: "Сучасна світова лесбі/гей/бі література"? Якщо текст не має орієнтації, для чого назва "120 сторінок Содому"? Назвали б антологію "120 сторінок про кохання", та й потому... Але питання – хто пішов би на цю презентацію, і чи наробила б ця книга такого галасу, навіть з огляду на обдарованість авторів, якби не назва, не тема, і не галас про утиски ЛГБТ-спільноти? Однозначно, ні. За що боролися, на те й напоролися, як на мене. Жодним чином не збираюся виправдовувати тих, для кого єдиний аргумент – кулак; гадаю лише, що для тих, хто органічно не сприймає оцю рожево-блакитну показуху, краще її ігнорувати. Зовсім. Ніхто не втратить, натомість усі виграють.
Те, що зробив "тризуб" – це свинство. На жаль, такі організації вигідні впливовим дядькам і жодного покарання не понесуть.
Скажіть, будь ласка, пане Павле, ще одній дорослій людині, а на фіга ж тоді на книжках вказуються "обкладинки, заголовки та анонси"? Невже для того, щоби під них заховати звичайний алфавіт і презентувати це, як путівник "Від Содому до Гомори за 120 днів"? Які вигадники... Про це, власне, і йдеться – хотіли розголосу, отримали по повній програмі. Мистецтво вимагає жертв, холєра ясна. А видавці "Хтивні", вочевидь, такого розголосу не прагнули. І так – у мене й досі є великі сумніви щодо утисків гей-спільноти. Як є і сумніви щодо утисків українських письменників, не зважаючи на те, що хтось колись набив писок Бузині та Ульянову.