Всім від щирого серця дякую за активну участь у проекті віршів про Львів. Авторів набрано і незабаром я оголошу тих, хто увійде до книжки. Ні видавництво, ні упорядника поки що не називаю. Роботи в нього і так перед форумом вистачить, а ми ж своїми писульками будемо лише йому заважати. Ну і ще одна приємна новина. Я в цьому проекті не як координатор, а як співупорядник. Ну що ж. І приємно вражений і... слово упорядника закон)))
п.с. Можу лише повідомити, що це подарункове видання і матиме назву "На каву до Львова". Вихід книги планується на відкриття виставки "Арсенал" у Києві. Ще одне. Ви ж розумієте, що автори будуть відібрані, тобто не всі потраплять до видання. Решта проектів продовжуються) п.с.2. Читайте уважно умови - легка поезія не підходить до цих проектів. Це не стосується дитячого проекту, але ми беремо лише якісні твори.
Оформіть афішею http://sumno.com/add/event-pos ter/
крута книжка))) колись подруга подарувала на Новий рік))) так я її із захопленням прочитала не відриваючись)
Книга для людей з почуттям гумору)))
Варто почитати))
Думаю, малося на увазі, що керівництво, яке в державі має бути за визначенням, повинне служити народові й сприяти його розвитку, а не, як сказано вище, доїти, дурити й використовувати. А "нарід" - звичайне слово, сумніваєтесь - шукайте в словнику:)
Дякую сайтові за цікаве інтерв'ю!
Так багато про душу, що аж душно!
I що це за слово "нарід". Потім, це: /Полишений на самого себе завжди, в усьому,/ Що ви цим хотіли сказати? Що народом постійно треба керувати? Батько тобто йому потрібен нормальний? Цар батюшка від бога посланець, так?
Не правы вы, уважаемая. По поводу мовы. Я например как читатель, редко читающий украинское, получил истинное удовольствие в этом романе именно от мовы! (опустим пока содержание) Автор очень удачно жонглирует укрмовой, жарногом, местными диалектизмами, сленгами. Наоборот, получилось очень свежо и насыщенно. Извините, но я б даже сказал, что автор на пути создания своего собственного, омоложенного и модерного укрязыка. Во всяком случае, иные укравторы меня в этом смысле не впечатлили. Мова автора - один из его главных плюсов и достоинств. Он совместил старорежимную мову с языком индустриального русскоязычного города - и это, надо признать, очень непросто. Ему удалось. Опять же на мой взгляд. Что касается смысла и идеи - спорить не буду, это сугубо вкусовщина. Мне было забавно почитать про рок-н-ролл в провинции, хотя тема мне не близка.
Прочитав "Пацики" і ОХУЇВ!!!!
Я - 1972 року народження. В нас у Білій Церкві моє життя й життя моїх товаришів - БУЛО АБСОЛЮТНО ТАКЕ САМЕ!!!!
Ті самі слова, події, проблеми...
УСЯ історія - практично про мене!!!! Я шокований!!! І пацики, і бурсітєт, і місилово та бухалово, 1 гоп-стоп, і зависали на даху дев"ятиповерхівки і там теж скинули пацана додолу, й вітчим-рецидивіст, і бійка з ним та ножик... Дівки такі самі! Перебуваю під враженням вже декілька днів - наче вкинуло мене у МОЄ минуле!!!
Але маю ОДНЕ непорозуміння: щодо купівлі бухла. Тоді продавали бухалово з 14-ої години й до 19-ої, страшенні черги, горілка коштувала дорого (9,10 Русская й 10,20 Столічная), часто купували на точках самогон (6 крб.)... Взагалі, у творі з бухаловом нібито жодних проблем - але ПРОБЛЕМИ З КУПІВЛЕЮ випивки БУЛИ ТОДІ ПОСТІЙНО!
І знов же, пиздець! Ну, наче про мене!!!! Навіть у подробицях! Заміни власні назви, імена й клікухи, підрихтуй мову під наш діалект - бля буду, ПРО БІЛУ ЦЕРКВУ!