юхим той що тарас дав перцю, ну звичайно палежака завше красунчик
> Олесь Ульяненко став першим забороненим письменником в Україні. Його книгу «Жінка моєї мрії» заборонила Національна комісія з питань моралі...
Щоправда не став і не заборонила, а всього лише не схвалила – що нікого й ні до чого не зобов'язує. Зате ж який галас він здійняв із цього приводу! Зацензурили, бідолашного! Аж ні, цього мало – тепер йому вже так зле стало, що стали "необхідні гроші"!
Піариться чувак, ото і все.
Никого позиции ремесла не интересуют, как и стилистика. Вся литература сегодня погрязла в этих понятиях.
"Тепер самі оповідання. Звісно, для того, щоби навчитись писати якісні оповідання, треба написати деяку кількість неякісних. Зазвичай усе відбувається природно – поки людина ще не дозріла, її твори нікого не цікавлять. Потім якесь оповідання друкують у газеті, потім – повість у журналі, а там вже недалеко до роману книжкою."
Мусор это все путь литературного калеки. Согласен писать нужно и много. Стиль прийдет, и "выпишется" и все прочее, проблема сейчас у всех в другом нет ИДЕЙ сегодняшних пискателей читать противно чесно ни одного стоящего произведения за лет 20 не встретил либо описалово либо как нибудь так. Не трогайте людей время рассудит делает и хорошо пусть сам все поймет.
А вот это меня убило
– "Взагалі-то досить важко, коли ти в літературі ще зовсім маленька дитина, нічого не знаєш-не вмієш, конкурувати з досвідченими і дорослими, які життя поклали на олтар, де ти вигулюєш собаку." Кто??? Гдеее???????
маленька дитина )))) зато от души, без рецензий критиков и прочих знатоков как должно выглядеть яблоко. Кто сказал что они правы??? Кому нужен бред служителей алтарей. Это мертвячина которая мешает пробится мыслям.
P/S почитайте "Не хлебом единым" и "Белые одежды" там четко и ясно.