привіт :)

ай, наша пані Галя умнічька. Читаю зараз її новий роман... клас! до речі, назву змінили на більш настроєву, бо той ЗАМОК ГЕРБУРТІВ наганяв якусь історичну нудоту особисто на мене...

Прикольно :)
А я от ніколи не їздив автостопом...

Хм... Прочитавши ваші коменти, можна зробити тільки один один висновок: переважна більшість так званих "критиків" не розуміє ні ціль автора, ні автора самого, або ж дивиться на нього та його твори крізь надто вже викривлену призму суб'єктивного (чи то пак негативного) ставлення до автора, що і було спричинено припущеннями №1 та №2. Як на мене, автор цієї "критики" займався не більш ніж звичайним графоманством, адже це направду не походить ні на що більше, як шкільний твір і не має жодних претензій називатися повноцінною критикою (чи хоча б узагалі критикою). Хоча ні, критикою називатися це може, адже критичних (в розумінні негативних) відгуків тут вистачало. А на рахунок самого роману... Аська (23 травня 11:20) права – Дереш з самого початку направив нас на правильне сприйняття його творіння. Ви ж чомусь (мабуть, для того, щоб мати більше приводів для критики) забуваєте про це. Хто хотів – побачив дуже важливу ідею, яку Дереш таки зумів донести до деяких людей.
"Трохи пітьми" – це чи не найважливіше і чи не найцінніше у доробку Дереша, адже змушує задуматись над багатьма моментами з життя і усвідомити дуже багато істин. Тому, шановна, запам'ятайте: перш ніж писати критику на той чи інший твір, хоча б поцікавтесь, як позиціонує цей твір сам автор.