— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Користь може бути різна - естетичне задоволення, привід для роздумів, розвиток літератури (=створення чогось оригінального) тощо, тощо))
Абсолютно підтримую.
"Молоко з кров’ю" мені також сподобалось.
Просто зачепило, що тим самим потрапив до когорти недостойних "поглиначів масового чтива".
В принципі жалію, що зайшов у безпредметну дискусію.
За нинішнього стану речей видавці вже самі вирішують, що має бути масовим і популярним, самі проштовхують ці твори в ЗМІ своїми піар-службами і самі ж згодом (через різні конкурси на зразок "Книжки року") визнають те або інше найбільш рейтинговим. Моя (приміром) особиста читацька думка про те, що я хотів би прочитати в якості хорошої "читабельної" літератури, до уваги не береться. Справа, можливо, не конкретно в Люко Дашвар, але мені вже доводилося читати твори, засновані на дуже примітивних стереотипах (так, масова література має базуватися на стереотипах, але ж, наприклад, не "всяка дівчина мріє вийти заміж, і пошвидше") і на пустопорожньому базіканні. В той же час, приміром, де добротні документальні книги про Другу світову війну в Україні - думаю, що це потенційно і є якнаймасовіше чтиво.
Не буду вдаватися у високочолі розмірковування про місію літератури - літературознавців нині вистачає. Скажу про себе. Я за літературу хорошу і різну. Я оцінюю книгу, як каже Скиба, власною літературною інтуїцією. І "Молоко з кровю" мені сподобалося. НМД, це гарний приклад літературного мейнстриму. Який, погодьтеся, також має бути.
Хотілося б зробити застереження, що моя теза про комерційність в в даному випадку не стосується учасників цих коментарів.
Пані Ольго, чи не могли б уточнити, що Ви маєте на увазі під поняттям "користь від книги"?
П.С. Маю причини не реєструватися і не дуже розумію в чому незручність для Вас. Мене звати дійсно Сергій і я дійсно з
Києва.
Повторюсь: пропоную не змішувати розвиток книжкового ринку і літератури.
Порівнювати Дашвар із тим, що заведено називати "сучукрлітом", теж, нмд, безсенсово: вони діють за різними законами. Сучукрліт має немало недоліків (включно з тим, про який Ви пишете), але в контексті Дашвар говорити про це так само доречно, як про розвиток української космонавтики, наприклад:)
У мене не виходить уявити користь від творів Дашвар:)Забужко теж комерційно успішна:) Але мені байдуже до будь-чийого комерційного успіху:)
П.С.: Зареєструйтесь, зручніше буде вести діалог;)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Дуже не хочу образити, але залишки волосся просто сторч!
Ви дійсно вважаєте, що "добротні документальні книги про Другу світову війну в Україні" будуть наймасовішим чтивом?
Дуже прошу, поцікавтесь в магазинах та бібліотеках попитом на такі книги.
Можна навіть Дашвар почитати, там одна з героїнь - завідуюча сільської бібліотеки. Знаєте, там не продертись серед спраглого до знань читача. Особливо до документалістики!