оце збагнула, що не рахувала, чи виправдовуються мої очікування по рецензіях))) ворожити - це теж має сенс, хоч на чому) кажуть, правильні відповіді довкола нас уже є, їх тільки почути треба:) мож, так і з рецензіями? типу, знаки долі:)
не знаю, до пана Родика в мене виключно позитивне ставлення. А почесним рецензентом він в тексті названий, бо він рецензент був моєї дипломної ;) Що ж до висновків по рецензії - то це як ворожити на гральних картах ;) моя зацікавленість тою чи іншою книжкою після рецензії стільки ж разів виправдовувалася, скільки й ні
це точно було б цікаво)
ні, на "Гамлета" я не збиралася піднімати свою клавіатурку. тут просто, знову-таки, цікавий простенький особистісний збіг стається, от і все...
о, до речі, про почесного рецензента пана Родика. терпіти не можу його статей! вони мене дратують навіть тоді, коли моя оцінка з його збігається. в них завжди така самовпевнена пиха, таке переконання - шо то шо він думає і є найоб"єктивніша об"єктивність!!!
а робити висновки з рецензій цілком можна часто. причому по негативній реці я можу переконатись, що мене зацікавить книжка і навпаки.
спробую вгадати))) ви зібрались писати про "Гамлета" і вас пригнічує його авторитет? дуже розумію. мені он руки чухаються написати рецу на "догвіль" О:) тут правда ще слід додати, що я в кіно - ні в зуб ногою, так шо це може бути навіть смішно)))
у пропорції, та.
нібаїсь - ти ж не знаєш, на що вона буде. тому тут повне баїсь)
Рецензія - це авторський твір. Думаю, це такий самий живий текст, як і повість чи роман. І в тому, що рецензія відображує автора, його освіту, характер та ідеологію, нема нічого дивного, адже будь-який текст є еманацією автора.
Роздуми були б цікавими, якби не оці нав"язливі нагадування про "блискучу" дипломну та рецензії, що "легко читалися та написані якісною цікавою мовою" і діставали "дуже позитивні" відгуки від самого Родика... Шось це вино дуже сильно піниться. Мабуть, пора його переганяти на оцет.