О, ну другоє дєло. Список ваш абсолютно нормальний, якщо й неповний. Іще однією цікавою темою може бути, чи займаються видавництва піаром своїх авторів (тільки треба знову ж таки говорити про конкретні видавництва, якщо навіть список і неповний, інакше розмова не має сенсу). Можна звернути увагу на те, як відомі письменники рекомендують бездупльовим журналістам менш відомих, от, взяти б такий приклад, Забужко радить книги Санченка. (Я не Забужко, а журналіст, який отримав пораду)
Колеги по Факту - я-то маю на увазі сучасних письменників, яких видає Факт, і гиги, конєшно. Але в принципі щодо перевидань класики також є питання: де оцей нещасний недобиток, викладач провінційного вузу, може прочитати про перевидання Лесі Українки і теде? Матьшо ніде, якщо жаба душить інтернет прокласти.
Постійний доступ до хоч якоїсь інформації про книги є лише на Інтернеті, так що чекаю на статтю про це.

Дякую за оцінку))

Так, меа кульпа, Євгена Михайлова та Марину Бондаренко варто було б назвати поіменно, книжкових програм дійсно небагато. Щодо часу виходу програм - то вже зайве, він легко може змінитися. До ваших послуг безліч сайтів з програмами ТБ, хоча б ось цей http://tv.meta.ua/

Те ж зауваження можна поширити на назви конкретних видань. ГПУ може й відновила вихід. Але літературну сторінку на ній, наскільки мені відомо, скоротили ще раніше. Але, мабуть для противаги гарних і поганих новин, вже після написання цієї статті довідався про майбутній вихід глянсового "Книжкового журналу". Тобто практична користь від таких поіменних називань мала, довкілля змінюється швидше, я позначав лише можливі напрямки пошуку на тій підставі, що щось та в цій ніші завжди буде. Юзайте пошуківці і знайдете.

Не в статті, а в розмові з анонімним коментатором, не маю жодних причин не назвати хоча б список відомих мені видань, де публікували рецензії на україномовні книжки, в тому числі на мої. Якщо це зробити в статті, отакі ось темосісєчники одразу ж завалять запитаннями, чому когось не назвав.

Отож, у випадковому порядку, "Український тиждень", "Україна молода", "Дзеркало тижня", "Газета по-українськи" (?), "ШО", "Афіша", "XXL", "Друг читача", "Літературна Україна", "Київська русь", "Літакцент (паперовий)", "Наталі" тощо. Список суб'єктивний, неповний, приватний і так далі.

Дякую за інформацію про Радіо-Еру ФМ. Послухаю принагідно.

На презентаціях автор був. Меню ресторанів не зберігає, але відчуває, що зраз й про таке питатимуть.

ЗІ. Я ось намагаюсь зрозуміти ваш термін "колеги по Факту", і че є таким для мене, наприклад, Іван Франко. Тоді шукайте рецензій ще й у підручниках з укрліт.