розкажеш потім враження))
коли це варіант автора - це відчувається. А коли бракує літери в слові чи коли це відвертий русизм явно не там, де його можна пробачити, то тут уже вибачте)) я всі книжки зараз просто читаю з ручкою в руці, бо помилок аж занадто багато((( звісно, то філологічний бздур, проте...
треба буде купити та почитати! мені подобаються подібні книжки. можливо це і одноденна книжка, але, напевно, варта уваги.
Редакторам завжди варто працювати ретельніше:)
Але конкретно щодо цієї книги: часто в тексті свідомо лишався варіант не найбільш класичний, а найближчий до живого мовлення, за згодою автора і редактора:)
Галина Логинова - вона і є Галина Логинова. Про матір Міли Йововович я дізнався вже набагато пізніше:)
Тільки от, на жаль, Галина Логинова вже років п'ять, як більше не письменниця. В другій книжці "Червоне солодке сонце" вже можна помітити, як поступово її лірично-фантастично-філософськ е письмо, притаманне "Піщаній ріці", зникає, і взагалі не покидає враження, що книжка починалася немов однією людиною, а хапливо дописувалася іншою, спочатку була замріяна дівчина, а в кінці - серйозна тьотя...
вона не без пормального кінця, вона просто частина трилогії, тобто "кінець" шукайте в наступній частині)))
Проти фактів не попреш,особливо в ЖЖ/шютка/