А хіба таке коли було? (Я про "падають на коліна")
Хіба що у передмовах до його видань. Я взагалі вважаю, що справжнім поетам нічого робити у прозі.
Дякую, приємно бачити, що не всі сьогодні, почувши про Жадана, падають на коліна і кричать: "О гуру, о учітель!"
Я читав його видання, але тільки пам'ятаю що читав, а що саме - начисто забув. Мені здається, аби адекватно сприймати Прохаська тре' самому бути Прохаськом. У "ФМ-галичина" щойно згадався момент де автор згадує свою армійську службу. Не дай Бог таке пережити. Не мені і не комусь іншому.
"ФМ-Галичина" це найкраще, що мені довелося читати останнім часом. Це трохи поза часом та простором, література як самодостатнє явище. Не всяка людина може це собі дозволити: і читати, і писати таким чином.
Гарно, дякую. Хоч і не можу погодитись з тим, що такий уже Прохасько незнаний - читаючі українці бодай десь-колись, та про Прохаська чули
Аякже. Жадан же в нас стовп укрсучліту, недоторканний, як сам Андрухович