24 вересня 2024
Андрій Будкевич стаття
ЖИТТЯ КОРОТКИЙ СОН… ТОМУ ВСТИГАЙМО ТВОРИТИ ДОБРО ТА КРАСУ
4 вересня 2024
Андрій Будкевич стаття
ПІД ГРОМИ АРХАНГЕЛЬСЬКИХ ТРУБ ВЖЕ ПОБІДНІ ГОТУЮТЬСЯ РАНКИ*
8 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
МАЛЯРСЬКІ РУНИ РОМАНА РОМАНИШИНА (ЕСЕ)
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
СЕРГІЙ ГАЙ: МИТЕЦЬ – ХАРАКТЕРНИК, НЕОЕКСПРЕСІОНІСТ, НЕВТОМНИЙ ПРАЦЕЛЮБ
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ОДНІЄЇ ХУДОЖНИЦІ: ПРО ТВОРЧІСТЬ УЖГОРОДСЬКОЇ МИСТКИНІ АНДРЕЇ ПАВУК
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
ВАСИЛЬ ВОВЧОК – ЗНАЙТИ СВІЙ ШЛЯХ, ЖИТИ СВОЇМ ЖИТТЯМ
8 липня 2019
Ольга Узундай афіша події
XXIII книжковий фестиваль «Зелена хвиля» і VII міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури
12 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
10 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
3 червня 2019
Державники афіша події
Всеукраїнський дводенний освітньо-практичний семінар "Я - державник"
кстаті сам Олєжка сказав, що це найпритомніша рецензія на його текст з тих, які він коли-небудь читав, так шо реабілітовувати й не варто:)
та це не було зауваження до рецензента. і нічьо страшного, шо цей віршик Ви минули увагою. це я хтіла Олєжку реабілітувати в глозах громадськості, бо єслі хто не читав Речовин, то може і не схотять, мало лі:)
:) Треба памятати про свої подвиги ;) Щоб примножувати їх потім =))
та, ні, навпаки, дякую за зауваження та відгуки. це я мав би без помилок перекласти все одразу.
ну,я вчителькою в школі не буду, але все ж мала це також сказати))) соряю=) технічні лишилися ще
дуже і дуже=) дякую за цікаву статтю)
от так само мені казала моя вчительна української мови в школі)
ще одна?)) вже на груді в ордєнах не вміщяється)
дякую.
нє, ще багато лишилося... вичитати ще раз треба
Автору поста медаль за працю :)
ну, отаке - це якраз не проблема))
щось мене надто гладять за шерстю, аж незручно...
Наталю, ти - авторка!))) І собою таки справді потрібно пишатися. Надто якщо вмієш отако писати.
ориганал був на nnm.ru
точний лінк не маю, треба по хісторі лазити шукати.
я тобі кинув повідомлення приватне.
Всім читачам - картинки поправимо, тут половину Девід Блейн вкрав.
походу тут, діфсно половина картинок злетіло. поправимо
це була я, і замість ПРИГНУВ я хотіла написати ПРАГНУВ :)
дякую, сподіваюся, що таки вгадала з характеристикою.
знаєте, я сама не люблю таких віршів теоретично, бо вони надто "прості", мене ж тягне до осучаснень та експериментів. але Романенка читала із задоволенням. запам'ятовується й "пробиває"
хороша рецензія, звертає увагу на книжку саме тої аудиторії, якій книга підходить. Романенко - дуже, дуже хороший автор. Був і залишається одним із моїх улюблених і особливих.
Здоров, Малий ! Добре, к---ва, пишеш! Пиши ще! Радію,що ти тут !
ну, цікавістю порталу - та. собою - ну для чого ж) нецікаво якось пишатися.
фоту якось пошукаю, добре, раз тут вже такий примус))
ну, в принципі, цілком логічно, що є, згодна. але ж йшлося про загальний, домінантний настрій. ну й до того ж, по-перше, все досить суб'єктивно, а по-друге, запхнути в рецензію кожен віршик і кожен рядочок трохи нереально - на жаль чи на щастя, не знаю
Коментарі не додаються, залогінитися ніззя - ужос!
Авторе, а де ж принти з засудженими на смерть, на котрих гаспадін фатограф крєпко лажанувся, бо пригнув викликати співчуття до тих, кого от-от чекає загибель, забувши чуток, за які саме вчинки засуджують до смертної кари?..
а які непритомні? бо я, здається, лише одну бачила...
хя, якась дивна фраза в голові крутиться - "рецензія - не привід для знайомства". дивно)