Коментарі

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
eugen74 
Євген Повєткін 22 жовтня 2008  Анна Багряна "Етимологія крові": кармічні зв'язки і псевдофольклор

Гарна стаття!
Справді, варто звернути увагу на "банальний пошук орієнтирів і певних схем у написанні".
Цікаво те, що для нинішніх письменників така річ, як "правда життя" стоїть не на першому і навіть, певно, не на третьому місці. За невеликими виключеннями вони не бачать нічого аж такого поганого в тому, щоб підсунути читачеві яку завгодно штучну конструкцію, допускаючи в ній які завгодно "дефекти зборки" із щирим сподіванням, що читач це сприйме за чисту монету. Особливо на таку наївність й справді сподіваються ті, хто залучає до своїх творів матеріал фольклору з претензією на стародавність і навіть правічність. Справді, у Любові Голоти отой закопаний Світовий Камінь та й інші псевдофольклорні вставки - настільки чужорідні для історії про повоєнне село, настільки сконструйовані, що аж ріже слух.
Думаю, що шлях "фольклорного конструктора" - заздалегідь програшний не тільки через дифтонги у Карпатах і недоречність литовської богині Габії на теренах України. Якісне конструювання вимагає від конструктора немалого об"єму знань і умінь, чіткого уявлення, що, куди, звідки і навіщо - словом, воно "технологічно" настільки складне, та й навряд чи воно аж так потрібне для, приміром, любовної історії цілком сучасної дівчини.
Набагато більш виграшний шлях, який обрала Таня Малярчук в "Згори вниз" (успіх якої, очевидно, й спонукав Анну Багряну взятися за "Етимологію крові"). Замість імітації старовини і "правічності", Таня Малярчук користується для своєї міфотворчості цілком сучасним фольклором - таким, приміром, як сучасні легенди про обсерваторію на горі Піп Іван, про фотографію і т.і., а також різними дитячими історіями-"страшилками". У Тані Малярчук, здається, навіть мотив вовкулаки взятий не з сивої давнини, а цілком актуальних книжок і кінофільмів. В цьому сучасному фольклорі, якщо кому цікаво покопирсатися, можна знайти елементи фольклору стародавнього, але вони там - цілком органічні.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
eugen74 
Євген Повєткін 21 жовтня 2008  Маріанна Кіяновська: «Я – не Рембо і не Чубай»

Я за те, щоб Маріанна Кияновська випустила аудіокнижку із своїми віршами! І не тільки тому, що я маю можливість читати книжки лишень під час поїздок в тролейбусі... Крім того, аудіокнижки можна "орнаментувати" музикою!
Хочу вставити свої 5 коп. щодо "добре оплачуваних посередностей". В умовах "погано оплачуваних геніїв" і майже повної відсутності нормальної літкритики письменники, на жаль, здебільшого не стають самозреченими безсрібниками. Багато хто, зважаючи на невеликі гонорари, просто експлуатують те, що на їхню думку, в них добре виходить і що (на їхню ж таки думку) подобається читачам і надто в "роботі над словом" не напружується. Крім того, багатьом, хто хоча б трохи освоїв прийоми піару та "самопросування", починає... ну, аж надто ними захоплюватися...

 
 
 
 
 
previosСторінки: 3371123...33673368336933703371next
← Ctrl         Ctrl →