8 липня 2019
Ольга Узундай афіша події
XXIII книжковий фестиваль «Зелена хвиля» і VII міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури
12 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
10 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
3 червня 2019
Державники афіша події
Всеукраїнський дводенний освітньо-практичний семінар "Я - державник"
13 квiтня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
29 березня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
27 березня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, із циклу «Церковний дворик», 2018
12 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
8 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
6 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
Виставу переносили, бо, наскільки я знаю, хворіла одна актриса (
Нарешті, власне, працює, Богдане! Вельме дякую, шановний ;)
Мені не віриться, що "Добло і зло" - радикально інша книжка. По-перше, як Ірена Карпа пише, вона не помінялася (та й з інтерв"ю це помітно). По-друге, ще роки два тому, поки Карпа не намножила тих "сиквелів", про які вона говорить, ще була довіра, що вона може писати нормально, без милування собою любимою.
Тож, видно, і в центрі цієї книжки буде крутитися Ірена Карпа, причому майже власною персоною.
Артем Чапай, як я зрозумів, береться за недорозвинений в українській літературі і такий надзвичайно поширений в Європі жанр "нон-фікшн". Це непогано, але мені особисто цікавіше було б, якби це була вже доволі серйозна, а не "зліплена" книга. Щодо подорожей Центральною Америкою, то в мене в голові є певний еталон: тритомник про мандрівку відомих колись у СРСР чеських журналістів Ганзелки і Зікмунда "Від Аргентини до Мексики". Хоча й мандрівка була здійснена вже шістдесят років тому, читав із превеликим задовленням. Книжка гарно доповнює книжки латиноамериканських "магічних реалістів" й допомогла розібратися з тим, що таке, наприклад, таке модне словосполучення нині - "бананова республіка" (це якраз про Центральну Америку!)
Якщо брати більш-менш класичне визначення поняття "секс-символ", яким користуються для характеристики масової культури, то це зазвичай образ людини, стиль одягатися й поводитися на людях (на сцені, у літературі) в той чи інший період намагаються скопіювати для того, щоб самому (самій) бути привабливим (і сексуально в тому числі). Згадаймо, приміром, бітломанію, наслідування Мерелін Монро, Елвіса Преслі або Віктора Цоя.
Тепер поглянемо, що вийшло у "Друга читача" і братів Капранових з тими "секс-символами". А вийшло таке, що за умови відсутності чітких критеріїв в "номінації" перемогли просто ті, хто в більшій або меншій мірі асоціюється із сексом. В статті, до речі, трохи зауважується ця невідповідність: так, Олесь Ульяненко асоціюється із сексом, він про нього пише у творах, але на зразок для наслідування або просто привабливий чоловічий образ він "не тягне": "Ульяненко? Секс-символ? Знущаєтесь, чи що? В нас такі секс-символи пачками під ганделиками лежать".
Взявшись за "секс-символи", брати Капранови фактично знову зробили спробу стати піарщиками, і ця чергова спроба - невдала. Особисто в мене є таке враження, що брати Капранови в піарі - як слони в магазині фарфору. Діють грубо, примітивно і абсолютно невідповідно до (гіпотетичної) мети. Такими прийомами можна було б орудувати, коли б укрсучліт читали стільки ж людей, скільки слухають Діму Білана або Ані Лорак. Укрсучліт, зважаючи на теперішні тиражі та відомість - явище ну майже для вибраних. Вказівка на Леся Подерв"янського та Ірену Карпу як секс-символів - це, крім усього іншого, чітка вказівка нинішнім читатачам, в якому напрямі літературу будуть "розкручувати" видавці для того, щоб вона таки стала мас-культурою. Помітно, що видавці вже почали й літераторів виховувати відповідним чином: "Я б погодилася носити навіть титул «Баби-яги української літератури», якщо б люди через це краще купували книжки" - це ж сказано не просто так. Особисто мене такі "літературні орієнтації" на те, "щоб книжки краще купувалися", зовсім не надихають читати сучасну літературу.
вав! які файні фоти )
Любко такий... вмиротворений! )
а нам скляні меблі не привозили... І вапще автор був американець з Півдня, гей...Прожив у любові і злагоді з одним мафіозі 15 років.І по-дурному вмер. А його сестрі видалили примусово частину мозку.Зробили лоботомію.
Але справа не в Вільямсі. Справа в тому, що у нас був аншлаг.
А на Маммі міі було 30-40 гладачів!
http://yulchik-angriff.livejou rnal.com/11698.html - але там небагато...декілька слів...перше враження...
а дайте ссилу на ЖЖ...
А вони тоді вставляли "олбанські" слова? Паєхала кріша..і т.д.?
Я після того зацікавився п.Т.Вільямсом ,навіть саму п*єсу перечитав.
Вона у 2 рази довша за спектакль.
Я теж минулого року була на "Скляному звіринці", навіть писала щось з цього приводу у себе в жж, вже не пам"ятаю чи сподобалось мені, а от мама була м"яко кажучи не в захваті:(
а я ходив до них на " Скляний звіринець". Хотів трохи полаятися, та не знав де...
Напевно це було б дуже добре, бо репертуар Черкаського драмтеатру майже не оновлюється:(
А що ще може привернути глядача, як не нова вистава...що, правда, два роки не можу попасти на виставу "біс плоті" тому що її завжди переносять і як рази три приходиш і тобі кажуть, що виставу змінено, то бажання йти до цього театру все менше і менше(((((
Тож маю надію театр зміниться на краще!
Графік концертів... Коли і де? Термін відправки малюнків?
Мисько С.В.
Оце остання новина про візуальне мистецтво?... мдя.
Дівчата, знайдіть нормального перкусіоніста, бо в Могилянці він жахливо виглядав.