«Мулан»: притча про обов’язок

Історію героїчної китайської дівчини Мулан почали оспівувати ще у 6-му столітті. На її честь писали балади, романи, пісні. Про неї розповіли всьому світові, коли наприкінці минулого століття, в 1998 році, компанія «Walt Disney» створила мультиплікаційний шедевр на основі невимовно красивої давньої китайської легенди. У 2009 році на екранах з’явилася найновіша екранізація.

Історичний фільм «Мулан» американці знімали спільно з китайцями. Сюжет мало чим відрізняється від мультика, хіба що всі казкові елементи та феєричний хепі-енд так і залишилися в дитячі казці. Натомість фільм розповідає значно жорстокішу й реалістичнішу історію, без драконів і духів, зате з кров’ю таболем.

Сюрпризом стали перші кадри фільму, де на екран нізвідки «вискакує» ...російський співак Вітас. Довга перука, хутряне вбрання, меланхолійне завивання і помах рукою. Мовляв, сусідська історія починається. 

Юна дівчинка Мулан потрапляє на війну в бажанні захистити свого хворого батька. Вона – чудовий боєць, натренований воїном-батьком. А ще вона – жінка. Тільки опинившись в гущі війни, в гущі трупів, ненависті, страждань і нескінченних втрат, Мулан усвідомлює, що пафосні оспівування війни – фальшиві й нечесні. Війна – то не романтика, то важкий і суворий обов’язок перед своїм народом, перед власним сумлінням. І тільки з почуття обов’язку збирає Мулан докупи всю свою волю й залишається на війні на довгі роки.

Картинка фільму дуже красива. Епізоди страшних боїв реалістичні, але не надто жорстокі, часто більше асоціативні. Чудові пейзажі перегукуються з заглибленням в душу дівчини, чистота природи порівнюється з чистотою дівочої любові й відданості.

В стрічці багато патріотичного пафосу, притаманного як американцям, так і китайцям. Але пафос «Мулан» – більше китайський, аніж американський. В боях ніхто не рветься в бій «за батьківщину», всі герої болісно відчувають тягар патріотичного обов’язку перед самим собою, перед честю своєї родини.

Дивує, щоправда, що на такі ролі зазвичай беруть красивих і дуже жіночних акторок. Граційна жіноча хода в натовпі чоловіків-воїнів виглядає щонайменше підозріло.

Кінець фільму підносить поняття «обов’язок» на чільне в китайській традиції місце. Ніякого возз’єднання закоханих, як у мультику, ніякого щасливого кохання. Тільки самотність і страждання заради блага народу, заради об’єднання імперій, заради життя без війни.

Красива історія про тендітну, але рішучу жінку з люблячим серцем і холодним розумом, котра в багатотисячному війську примудрилася стати легендарним генералом, якого поважали свої й боялися вороги.