«Слава»: Нас розділяє лише колір шкіри...
Режисер: Едвард Цвік
Актори: Дензел Вашингтон, Кері Елвіс, Меттью Бродерік, Морган Фріман
Студія: TriStar Pictures
Прем'єра: 15.12.1989
Знавців історії США не так вже й багато, особливо серед любителів кіно. Але і в ній були досить цікаві історичні події, багато з яких стали переломними в розвитку країни. В «Славі» зачеплена тема Громадянської війни 1861-1865 років, що розвернулася між Північчю і Півднем. Причина проста - незгода супротивників рабства з подальшою дискримінацією афроамериканцев. Але фільм не перетворюється на звичайні військові бої, ми можемо спостерігати глибоке за змістом кіно, яке дуже вірно вказує на нікчемність людей-расистів.
Хід подій із самого початку повільний, але досить насичений. Режисер фільму Едвард Цвік не завантажує нас зайвими датами, вибравши лише необхідні для розвитку сюжету події. «Слава» - це створення, життя, успіхи і битви 54-го полку, іншими словами, «Слава» є цим 54-м полком. Особливість одна, замість «звичайних» американців солдатами були афроамеріканці, які нарешті отримали можливість хоч чому-небудь навчитися. Що вони бачили у своєму житті до цієї війни? Постійні приниження й нескінченну важку працю, тому можливість піти від цього всі вони сприймали з гордістю.
Білі не вважали їх за людей, не прагли з ними рівнятися й знатися, але чи були на це вагомі причини? Безумовно, якщо їх постійно змішувати з лайном, принижувати і змушувати тримати в руках лише лопати й граблі - нічого гарного не вийде. Але «Слава» є прикладом того, як за досить короткий період раби перетворилися на справжніх відданих солдатів, чиї військові навички нічим не гірші за вміння інших націй. Такі ж точні постріли, така ж відданість командирові, така ж самовіддача на полі бою. Відмінність лише одна - колір шкіри.
Потрібний настрій у фільмі створюється завдяки відмінній акторській грі. Меттью Бродерік упорався з роллю полковника, що прийняв на себе тягар навчити рабів, часом його емоції казали більше, ніж тривалі промови сучасних кіногероїв. Дензел Вашингтон з успіхом психологічно змінювався протягом фільму, за що йому дали заслуженого Оскара. Ні, це не краща його роль, але вона напевно допомогла йому удосконалити акторську майстерність. Морган Фріман, Кері Елвіс і багато інших, далеко невідоміх акторів, прожили цей фільм від початку до кінця, унеможлививши появу в думках у глядача слів «картонно» та «награно».
Аврам Лінкольн підписав указ про відміну рабства ще в часи Громадянської війни, але він набрав чинності лише після її закінчення. Однак відношення до афроамеріканців пожорсткішало, з необоротним вживанням набираючого в ті роки популярності Суду Лінча... «Слава» здатна показати щось нове і можливо, після перегляду ви зробите певні висновки про расизм.
Фильм понравился, не сказать что шедевр, но очень достойно.
Вміст: 5
Режисер: 4
Актори: 5
Оператор: 5
Саундтрек: 4
Середня оцінка фільму – 4.6
"Причина [війни] проста – незгода супротивників рабства з подальшою дискримінацією афроамериканцІв."
Гиги...
"My paramount object in this struggle is to save the Union, and is not either to save or to destroy slavery. If I could save the Union without freeing any slave I would do it, and if I could save it by freeing all the slaves I would do it; and if I could save it by freeing some and leaving others alone I would also do that. What I do about slavery, and the colored race, I do because I believe it helps to save the Union; and what I forbear, I forbear because I do not believe it would help save the Union..." (A.Lincoln)
Здається, не вирвав з контексту, а процитував усе, що потрібно...
Скасування рабства – лише результат війни, а зовсім не її причина... Якщо би Південь не відділився – нічого би не змінилося, ІМХО.
Посмотри внимательно историю, рабство играло решающую роль.
Я ничего не цитировал, я все перед написанием прочитал, а то что это имеет схожесть с какимо-то данными извиняйте – не хотел.
Кстати вот читай:
Причины войны
Основная статья: Предпосылки Гражданской войны в США
Война явилась апогеем противостояния двух систем: рабства и свободного труда по найму. Борьба обострялась соперничеством за власть в стране. Территориальная экспансия и наличие громадного фонда «общественных земель» обостряли проблему рабства на новых территориях и связанную с ней аграрную проблему. Экстенсивный характер плантационного хозяйства требовал продвижения на новые земли; с другой стороны, на них претендовали сотни тысяч американцев, новые волны иммигрантов, перебиравшихся в США с мечтой обрести свой участок земли. Сосуществование в стране двух систем, взаимодополнявших друг друга, подкреплялось рядом компромиссов и уступок Югу в отношении рабства: Компромисс 1850, Билль Канзас-Небраска 1854, решение Верховного суда по делу Дреда Скотта 1857, которые способствовали вызреванию «неотвратимого конфликта». Выступления негров-рабов, агитация аболиционистов, такие их действия, как рейд Джона Брауна 16-18 октября 1859, свидетельствовали о растущем неприятии рабства и готовности бороться против него.
Кто из нас прав?
По-перше, звиняй(те), якщо чимось образив :).
По-друге, в принципі, ІМХО, основна причина – все-таки різниця в укладі життя і промисловому потенціалі двох частин Штатів і страх південних плантаторів перед втратою загальноамериканської впливовості та політичної ваги (гм, сказанув...) – все стрімко перебирали на себе промислові північні штати. А рабство просто було опорою Півдня, без нього його економіка просто розвалилася б.
Тобто, не було б війни – і хтозна скільки років би американці ще чекали як відміну рабства... Факт: 13-а поправка була внесена лише після війни.
До речі афроамериканці справді зробили чималий внесок в перемогу Півночі – AFAIK, близько 10% втрат Півночі у війні – саме вони. З іншого боку, як не дивно, "кольорові" частини билися і на боці Півдня.
Чесно кажучи, не хочеться більше розводити тут дискусії, особливо історичні. Тим більше, що буквально недавно був свідком такої власне на цю тему за участю людей набагато компетентніших, ніж я...
Буду просто дивитися фільм :)
Цікаво, чому коментарі "анонімні"? Здається, я тут зареєстрований. Мабуть, мої криві руки винні...
Та все хорошо, ты ничем меня не задел, ты хоть что-то предположил))) Приятного просмотра тебе.
А почему ты аноним не знаю, обратись к модераторам – подскажут))