Метафорична «Гойдалка» Лариси Пішої

У Мистецькій Галереї Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) відкрилася  виставка київської  мисткині, відомої вітражистки, засновниці творчої майстерні «Lara-Art» Лариси Пішої. Експозиція під назвою «Гойдалка», що триватиме до 16 лютого, розповідає про витоки і природу фантазії, політ і свободу творчості.

«Гойдалка» шукає свого глядача у Львові вперше, проте львівська експозиція стала уже другим «виходом  у люди» цієї виставки. У експозиції близько двох десятків робіт й усі вони на квіткову тематику. Мабуть тому, що Лариса за покликанням – ще й вітражист, а квіти, кому ж, як не львів’янам, знати, є чи не найчастішим мотивом для вітражу.

За словами авторки, ідея виставки зародилася у садку її знайомих, коли художниця гойдалась на гойдалці,  і квіти довкола колихались з нею в унісон. Тому і виставка названа на честь «натхненниці». Ба більше, в експозиції навіть присутнє креслення «винуватиці» – гойдалки, яку Лариса  зробила для київської виставки, і яка стала її частиною.  Для Лариси Пішої «гойдалка» – ще й метафора творчості, мовляв, кожного художника гойдає від образу до образу.

 - Роботи Лариси цікаві, перш за все, технікою, яка рідко зустрічається в Україні – це енкаустика, - розповідає мистецтвознавець Наталка Космолінська. – Стародавня техніка енкаустики – мистецтво «вічних» кольорів і «Упійманого» світла. Одна з її найбільших переваг – дивовижна збереженість і міцність зображення завдяки воску, який обволікає пігменти, захищаючи фарби від реакції та вологи. Окрім того, застиглий віск утворює нерівний, багатий рефлексами фарбовий шар, який створює дивовижний ефект об’ємного зображення. Енкаустика зберегла нам «як живі» портрети мешканців Фаюмської оази, чий вік добігає другого тисячоліття. Енкаустикою написані найдавніші ікони Константинополя, Синаю, Києва… Ця вічна техніка, яка боїться хіба що спеки, відкритих сонячних променів, майже забута в Україні. Натомість дуже популярна у США.