Дмитро Лазуткін розрулює паливо-енергетичну кризу

14 травня, у середу, у стінах книгарні «Є» відбулася презентація нової поетичної збірки Дмитра Лазуткіна «Бензин». Народу зібралося багатенько. Серед глядачів-слухачів були як люди більш старшого віку, так і наймолодші поціновувачі сучасної поезії. Вільного місця не було взагалі. А кінець цього дійства ознаменувалися розливанням усім бажаючим шампанського просто з каністр, призначених явно для іншої речовини.

Першим виступав Леонід Фінкельштейн, головний редактор видавництва «Факт», у якому, власне, і надруковано «Бензин». Пан Леонід традиційно говорить про геніальність новоспеченого таланта, а в кінці проповіді зауважує, «щоб ви вважали не гаслом, а тостом: «За поета Лазуткіна!». Далі Дмитро починає декламувати про «естонську фонетику» і «спайдермена Леоніда» (Чернівецький? Фінкельштейн? – правильне підкреслити). Спершу видається, що мікрофон налаштовував звукорежисер-заочник, бо звучання в дійсності бажало кращого. Але потім цю неполадку виправили. І все пішло як по маслу.

У віршах Лазуткіна звучали пропозиції пограти «у порно» і розмазати «»губи по глині чи крейді». Далі знову слово отримує Фінкельштейн, який з голосним «Не бійся, Дмитре!» повертається до глядачів з другої зали. Тепер він згадує про російських побратимів і каже: «Добре, що ми живемо тут», а не в Росії, де є поетки з відповідними псевдонімами типу Дєнєжкіна. Після пана Фінкельштейна слово бере Тарас Федюк, відомий поет, лауреат Шевченківської премії. Він розповідає про те, який Лазуткін, виявляється, настирливий і по молодості нахабний, бо кілька разів дзвонив з проханням, аби Тарас Олексійович додав його вірші до «Зони Овідія». Наприкінці промови Т.Федюк бажає Лазуткіну «стояти до смерті» за колючим дротом на власній території. Виступав також і Сергій Савелій, спортивний коментатор, мегазірка прямих ефірів, начальник Лазуткіна по роботі. Розповідав про нелегкі робочі будні відділу 1801 .


Потім знову вірші-вірші-вірші, які часто звучать як ритмізована проза. Після них - Павло Нечитайло з «Пропалої грамоти», паралельно з роздачею каністрового шампанського, співає нові пісні гурту під вірну шестиструнку. Глядачі залишилися напрочуд задоволеними, адже окрім усього іншого ті 20 перших, хто купив «Бензин», отримали диск із віршами, які Лазуткін декламує власною персоною. Кажуть, нічим не гірше за виконання наживо.