Торчи хто може!

Осінь - пора щедрих врожаїв. І головним збирачем в музичній індустрії стала Таліта Кум, випустивши на своєму фірмовому лейблі "MAXІ M (Максимум музики)" збірку "Максимальний Торч". 

На презентації, що відбулася 10 жовтня 2003р. у "Квартирі Бабуїн", кожному з присутніх було запропоновано продовжити фразу "Максимальний Торч - це..." на свій розсуд. Звісно, не задарма, а в обмін на пиво (як же ще примусиш людей ворушити звивинами?!): чим дотепніший варіант - тим більше пива!
На самому початку на сцені з'явився НУМЕР482, задавши тим самим позитивний заряд на увесь вечір. Хлопці вжарили своїх бойовиків, чим повергли в екстаз усіх своїх прихильниць (журналісти бо на роботі - їм відриватись нєпрілічно або ж облом). Віталік Кириченко з азартом виконав зазначені в програмі акробатичні етюди і зімпровізував не лише вихиляси з мікрофонним журавліком, а і вклав на сцену одну зі своїх шанувальниць, якій пощастило народитись у один день з новоспеченою збіркою. Не знаю, як Віталік, але дівчина залишилась задоволеною. Як і усі присутні, що довго не хотіли відпускати екс-одеситів, але музиканти поспішали на потяг (ви повірили, правда?!).
Збавили запального темпу, який враз набула вечірка, гурт Далеко, який ніяк не може розродитись на щось більш актуальне. Пісня "Мій світ", яка стала гітом, міґруючи різними збірками (починаючи від "Up grad'у"), вже затерлась, тому хочеться новенького, а його нема (кілька умовно нових композицій, нажаль, нічим особливим не вражають) і, здається, що гурт ніяк не може випірнути із законсервованої банки, варячись виключно у власному соку. Крім того, їм не вистачає драйву, який, безумовно, приніс би їм успіх. А тим часом, така аморфність може призвести до повторення майже трагічної долі франківського Ла Маншу.
Дівчат змінили львівські хлопаки - гурт Неон, за розкрутку якого взялась Таліта Кум по знайомстві із ними у Львові. На диво, це виявився перший в історії Неону сценічний дебют у столиці, тому хочеться відзначити їх за належну поведінку: одразу ж охрещена журналістами як гламурна романтика у поєднанні з львівським шармом соліста Юрка Лєсного та рафінованою рухливістю наводили на певні роздуми: в них поєдналась суміш з Океану Ельзи періоду 1997-2000 (!!!) років. Сумніву нема, з них буде толк.
Цей ліричний відступ змінився запальним оркестром Вася Club. Під вже відомі за дебютником "Хіпан" пісні. в яких прослідковується тінь пролетарського минулого, зажигали з новою силою і розслаблялись тільки під нео-блюз-мелодії... наступний проект - СараУла (заснований на суміші новоканального ведучого та музикантів Таліти Кум) - мало чим відрізнився від попередників за шкалою розігріву. Всього дві пісні, розкручувані переважно на концертах Таліти Кум, вже полюбились, принаймні, їхнім фан-клубом. Довелось ще й вальсувати із Валерієм...
Вечір підходив до логічного завершення, а значить, на сцену має з'явитись головна винуватиця святечка. Під час всього лише кількох пісень можна було помилуватися новим іміджем вокалістки Юлії Міщенко а ля Мерлін Менсон (ну, хоча б зачіска!..).
Проявивши неабиякий креатив, на розвороті обкладинки, окрім інших музикантів, розміщене фото головної Куми: Міщенко виклично показує усім зрозумілий пальчик, символізуючи тим самим назву "Максимальний Торч".
Хочеться вірити, що від прослуховування нового сідюка у всіх, хто хоче, максимально торчатиме все, що може. Принаймні, Таліта Кум обіцяє випускати подібні збиранки щосезону.