Рецензія на книгу Наталки Сняданко "Сезонний розпродаж блондинок"

Рецензія на книгу Наталки Сняданко "Сезонний розпродаж блондинок"

Івано-Франківське видання "Лілея-НВ" заснувало серію "Агресивна бібліофілія", яка відрізняється особливим оформленням книги - колір тексту ідентичний кольору обкладинки книги.
В мої руки потрапила зелененька книга "Агресивної бібліофілії" - збірка оповідань Наталки Сняданко "Сезонний розпродаж блондинок".
Не буду вигадувати різні махінації та пройдуся оповіданнями в тому порядку, в якому вони розміщені в книзі.
Якщо мені не зраджує власна пам‘ять, то оповідання були написані досить давно - і не дивно, бо в них в більшості випадках йдеться про особливості підліткового світосприйняття.

"Дідова історія": сміливо можна сказати, що це оповідання зображує настрій кожного з нас, коли ми в черговий раз вислуховуємо нескінченні історії власних дідусів та бабусь про одне й теж саме, але в різних інтерпретаціях. В кінці оповідання Наталка відкриває істину цієї звички людей похилого віку, яка полягає, перш за все, в спробі виховати звичку збереження часу., адже своїми силами змінити те, що за тебе вирішила доля , не можливо, якими б махінаціями не маніпулювати. Ці самі розповіді на новий лад-це лише змога змінити життя, як літературний текст, де часом можна використати COPY-PAST, але сценарій власного життя вже розписаний завчасно невідомим драматургом. "Час неможливо перемогти-його можна тільки ігнорувати".

Рецензія на книгу Ірени Карпи "Перламутрове порно (Супермаркет самотності)"

215 сторінок самотності. Чи все таки порно? Цього разу Ірена Карпа пропонує "Перламутрове порно (Супермаркет самотності)".
Не купуйтесь на слово "порно", про це в книзі не йдеться, а йдеться про те, що ми всі жертви двигуна прогресу, тобто тієї самої реклами, яка нас зомбує та навішує ярлики!
Єдине бажання лишитись на самоті, якої так мало і яку не купити, як те, що рекламують.
Тож, влаштовуємо ефект самотності та глибоко занурюємося в книгу.
Величезний вступ Андруховича, який [вступ] натякає на схожість з минулим романом "Фройд би плакав". Точніше, навіть не роман...а богдан ("Бо чому завжди Роман?!").

"Сповідь киянина еротомана": Голосно! Божевільно! Еротично!

Голосно! Божевільно! Еротично! У нашому збоченому світі важко знайти книгу, яка б збуджувала та зацікавлювала. Та беручи до рук "Сповідь киянина еротомана" не варто забувати, що крім алкоголю, тютюну, кофейну, хімічних і природних наркотиків існує ще один, який виробляється нашими гормонами та психікою.

Рецензія на альбом Перкалаби "Горри" 2005рік

Рецензія на альбом Перкалаби "Горри" 2005рік

"Можна боротися з відстанню, але не з часом. Відстань не є суттєвою, якщо існує часова константа її подолання. Від Франківська до Перкалаби - як від Львова до Франківська. Якщо проводити олівцем по мапі. У всіх інших способах переміщення - не до порівняння. ...І все ж туди варто завозити консерваторних композиторів. Най попри них пройде тисяча отар овець з дзвінками. Най їм заспіває Дзвінка, яка не вміє тихо говорити. Най вони з того всього запишуть якісь бздури, як Марко Поло..."

Цими словами розпочинається знайомство з Перкалабою на їхньому офіційному сайті. Що і не дивно. Таку музику неможливо охарактеризувати кількома словами рецензії. Вона не піддається чіткій класифікації за стилем, не відповідає загальноприйнятим канонам певного жанру.

То є поєднання фолку та року, причому поєднання гармонійне, незвичне і чомусь страшенно знайоме. Музика Гір за правом претендує і на народну любов широкого кола слухачів завдяки яскравим фольклорним мотивам, і на визнання найвибагливіших гурманів та поціновувачів рок-музики.

Альбом "ГоРРРи!" вийшов не сьогодні і не вчора, от тільки став він подією непересічною: хлопці своїми виступами відомі уже досить давно, а повноцінний музичний продукт подали на розсуд публіки лише у нинішньому році.

Рецензія на альбом Фактично Самих "Lo-Fi TRавми" 2005рік

Рецензія на альбом Гайдамаків "Перверзія" 2005рік

Рецензія на альбом Гайдамаків "Перверзія" 2005рік

Зібралась писати про "Перверзію" Гайдамаків. Важко це насправді...

Альбом довгоочікуваний, цікавий, з потужною енергетикою, а головне - "Гайдамацький".

Себто якраз такий, яким і уявлявся, але при цьому ще і несподіваний. От так закрутила думку для початку, а зараз буду пояснювати саму себе. Враховуючи давню небайдужість до творчості хлопців, думаю, що мої враження не будуть дуже вже об’єктивними, тому будемо розширювати коло "цензорів-рецензорів".

Поціновувачі нумер 1: дивакувата молодь.

До якої і себе відношу. Це ті, хто давно слідкує за творчістю Гайдамаків і не дивується, почувши слово "перверзія". Так, так, це не просто збіг. Гурт давно знайомий із Юрком Андруховичем, а однойменний із назвою самого альбому твір їм дуже сподобався. Тут враження слухачів одне: "ОГО! Супер! Вибухонебезпечно!", тобто небезпечно для тих, хто боїться серйозно "підсісти" на цю музику, а про вибух і з обкладинки зрозуміло.

Поціновувачі нумер 2: дивакуваті батьки (особи віком 40 - 50 років).