категорії: інтерв'ю
Птаха Корабель: «Зараз я даю інтерв’ю, сидячи на унітазі»
Нове ім’я української сцени – Птаха Корабель – приховує свою справжню подобу. Щойно відкрився персональний сайт артиста – ptaha.name. Експериментальний і загадковий – як творчість самого Птаха. Одне з перших інтерв’ю у своєму житті Корабель призначив у квартирі друга – у Києві, на вулиці Предславинській. Оскільки своє обличчя Птаха ховає, ми ведемо бесіду крізь віконце між кухнею і ванною. Птаха ще не встиг зненавидіти журналістів, і тому я сиджу на кухні. 
Відома українська письменниця, а заразом і вокалістка гурту «Фактично Самі» Ірена Карпа презентувала свою нову книжку під, як завше, провокаційною назвою «Суки отримають все (Bitches get everything).» Дійство проходило в столичному клубі «Нова Бочка».
Перелік творів сучасної зарубіжної літератури, виданих українською мовою, і досі доволі скупий, поповнився ще й романом фінського письменника Арто Паасилінни (Arto Paasilinna) «Виючий мірошник», що побачив світ у видавництві «Кальварія» (перекладач – Юрій Зуб). Факт випуску чужоземної книжки вже сам по собі провокує на думку, що видавці напевне вибрали щось варте уваги і це щось аж ніяк не може бути неякісним. Отже, і «Виючий мірошник», очевидно, підпадає під подібні критерії. Чи так це?
Жили собі четверо чоловіків – з тої категорії, яких називають новомодним словом «лузери», або по-нашому – «невдахи». Невідомий письменник, нікудишній бізнесмен, бісексуально стурбований програміст та дантист з початковим атеросклерозом компенсують своє нікчемне життя, тиск дружин та зневагу дітей тим, що інколи вдягаються в шкіряні костюми, сідають на круті байки і їдуть до байкерського бару, де п'ють безалкогольне пиво – одним словом, граються в байкерів, називаючи себе «Банда «Реальні Кабани». 
«Душа» – це ще один малесенький роман, що вийшов у серії «Книжечка для дамської сумочки» видавництва «Дуліби». Ївга Веснич позиціонує себе як таємничу та малоговірку особу – біографічних відомостей про себе не надає, наголошуючи хіба що на любові до Києва.
Українську культуру загнали колись в темний ліс й лишили там без ліхтаря та компаса. Вона заблукала. Вешталася десь й не знала чого їй від кого треба та як з тих хащ вибратися. Їй потрібен надійний та досвідчений провідник. Цим провідником має бути українська преса. Й вона їм намагається бути, але про досвідченість та надійність говорити поки зарано. Проте... деякі спроби робляться, й відзначити їх вирішили «Кальварійці» Ксенія Сладкевич і Петро Мацкевич («Корпорація інтелектуальних рішень M&S»).
