Що ми відаємо про Архипа Юхимовича Тесленка? Туберкульозник. Революціонер. В’язень. Усе життя страждав від невзаємного кохання. Писав здебільшого про село. Прожив лише 29 років. В «Історії українського письменства» Сергій Єфремов присвятив йому один абзац, нічого посутнього не сказавши. Якщо ненароком захочеться перечитати твори «Хипчика» (так пестливо в романі Процюка названо Тесленка), вас охопить відчуття суму й нудьги.
Імена поетів, репрезентованих у збірці «Н2О2» ще кілька років тому були маловідомими широкому загалові читачів, хоча назвати їх почаківцями було би неправильно. Книжка невелика за обсягом, чотири автори, по дванадцять віршів у кожного. Назар Незнаний (це псевдонім), родом зі Львова, служить у докторантурі в м. Фрібур (Швейцарія), одночасно в Цюріху і в Лозанні, пише поезії з 1994 року, видав ...
Коли пам'ять передається від людини до людини, із покоління в покоління, вона не зникає, не стирається, вона стає вічною. Так уже 80 років українців пече гіркими сльозами спогад про Голодомор. Колись дідусь розповідав батькові мого чоловіка, що була велика біда у них в Новопетриківці Донецької області. У 1932-33 роках від голоду могла померти вся їхня сім'я, якби не вірний пес, ...
Днями фрі-фолк гурт "Фолькнери" відзняв нову відео роботу на пісню "Карчата". Знімали кліп у яблуневому саду поблизу Києва. Саме, там дві учасниці колективу в містичних образах змагались за серце парубка. Режисером кліпу виступила Оксана Казьміна, яка розповіла, чому обрала для візуалізації пісні саме такий сюжет. "Карчата – це містична історія про двох дівчат-привидів, – каже Оксана. – За життя вони ...
Днями фрі-фолк гурт "Фолькнери" відзняв нову відео роботу на пісню "Карчата". Знімали кліп у яблуневому саду поблизу Києва. Саме, там дві учасниці колективу в містичних образах змагались за серце парубка.
Колись дідусь розповідав батькові мого чоловіка, що була велика біда у них в Новопетриківці Донецької області. У 1932-33 роках від голоду могла померти вся їхня сім'я, якби не вірний пес, котрий десь відкопав сховок качанів кукурудзи. Вижили, ще й не побоялися в часи СРСР розказати про це своїм дітям-онукам.
В романі "Фрау Мюллер не налаштована платити більше", презентований публіці восени 2013 року, авторка розвиває тему заробітчанства, про яку писала раніше. В антології "Амаркорд" Наталка Сняданко не розглядає трудову еміграцію як велику трагедію українського народу. "Насправді, заробітчанство – це не проблема, а традиція, яка існує вже багато років. Виїжджали на заробітки і 100, і 200 років тому. Просто по різному."
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
