категорії: стаття
Bad DREAM. Про знищення історичного ландшафту
Оболонський проспект, де я живу, — місце не надто видатне: блочні багатоповерхівки обабіч, фаст-фуд і станція метра на перехресті. Посередині — малозрозумілий, завжди витоптаний газон, де колись вигулювали собак. Пишу у минулому часі, бо газону вже нема. Кілька років тому прямо на ньому, над лінією метра, почали будувати довжелезний триповерховий ангар. Навіть два: один на перегоні від «Оболоні» до «Мінської», другий — від «Мінської» до «Героїв Дніпра». Цими днями нарешті один із корпусів відкрили для відвідування, настромивши на дах назву — слово з п’яти англійських літер: «Dream».
Попри всі заявлені епідемії, паніки, загальну маскову амуніцію та інші суспільні катаклізми, книжковий ярмарок «Медвін: книжковий світ» відчинив двері перед відвідувачами. Так пояснив свою активну діяльнісну позицію Едвін Задорожний, генеральний директор виставкової компанії «Медвін»: книжковий ярмарок відбувався і в скрутніші часи, тому не хотілося б, щоб це «свято книги» не відбулося тепер.
Так, нам начхати на культуру – відверто зізнаються у владі. Нам начхати, що роботи, вартість кожної з яких неспівставна з платнею охоронця, а культурна цінність просто неоціненна, третій тиждень висять під охороною бабусь-вахтерок, а то й просто «висять». Якби герой фільму «12 друзів Оушна» потрапив до Києва, йому б не знадобились його дванадцять друзів – він би з легкістю обчистив усі муніципальні київські музеї самотужки!
Щойно розпочата цукерка Kyiv Contemporary немов люстерко відобразила результати цьогорічних торгів. Цього року українське мистецтво вперше було представлено на світових найпрестижніжих торгах Сотбіс і Філіпс. Філософія проста – хто продається, той і виставляється. Але як зазаначив Олексій Титаренко, і важкувато з цим не погодитися, є в цьому нова поезія – та, яка в архітектурі. Поезія великих чисел, що параболою вигинається в болотному затишку українскього мистецтва.
