Гурт «ТІК» під час зйомок кліпу «Апрєль» готував шашлики

Гурт «Тік» виник 7 років тому у вінницькому гуртожитку цілком випадково. Назва «Тверезість і культура» існує ще з того часу, але всерйоз за роботу гурту узявся тільки рік тому, коли хлопці записали гіт «Олені», що голосно грюкнув рогами і копитами на усю Україну.

З лідером гурту «ТІК» Віктором Бронюком ми зустрілись у затишній кав’ярні... «Мені чаю та оте тістечко», – замовляє Вітя.
– Любиш солодке? – запитую.
– Взагалі-то, ні, – здивовано каже він. – Але останнім часом почав помічати, що мене тягне на солодощі. А ще вчора нарешті взяв пензля до рук... не малював 10 років. А тут знову захотілось. Пішов у магазин, купив мольберт, фарби, пензлі і приступив до діла. Я ж з червоним дипломом закінчив педагогічне училище за спеціальністю вчитель образотворчого мистецтва, художньої праці та дизайну. Це вже потім був історичний факультет, після закінчення якого з’явився наш гурт.

А разом із тим такі хіти, як «Олені», «Сосюра» та «Вчителька». І все закрутилось... Виступи, концерти, гастролі, популярність та любов публіки. А нещодавно хлопці відзняли свій третій кліп на пісню «Апрєль». Цю композиція «тіківці» обрали не випадково. Адже, за неї проголосувало найбільше їхніх фанів.

– Коли ми вирішили зняти кліп на повільну пісню, було два варіанти: «Апрєль», чи «Ноябр», – веде далі фронтмен. – Але щоб не сперечатись, вирішили дати можливість вибору шанувальникам. І влаштували голосування на нашому сайті. Перемогла пісня «Апрєль». На тому ж сайті можна було подати і свою ідею для кліпу. Деякі запропоновані моменти ми використали під час зйомок.
Знімали відео під Києвом у недобудованому особняку, який знаходився на вулиці Красного пахаря, 29 Є. У кліпі дві сюжетні лінії. Перша пов’язана з чоловіком, роль якого грає актор Федір Муленко. Усі речі в будинку нагадують йому про дівчину, що його покинула. Це доводить чоловіка до божевілля і він починає трощити все, що є у будинку… спочатку клюшкою для гольфу, потім сокирою, а зрештою і бензопилою. Зокрема йому під руки потрапляє і піаніно. Раніше цей інструмент належав артисту, який виїхав за кордон. Його довго не знали куди приткнути, а у цьому кліпі інструменту дали останній шанс з’явитись на екрані. До речі, під час зйомок фортепіано впало на бензопилку та побило її. «Це так мистецтво помстилось за те, що його образили», жартувала знімальна група.

У другій же сюжетній лінії з’являються і самі учасники «Тверезості і культури».

– Ми у кліпі одягнуті у героїв громадянської війни, – каже Вітя. – Я був у сорочці Сухова з фільму «Бєлое сонце пустыни». А те, що ми з’являємось у тому розтрощеному будинку, говорить про те, що люди завжди боряться за ідеали, і цінують лише те, чого вже немає.
До речі, зйомки учасників «Тіку» були заплановані на другу половину дня, тому Віктор вирішив приготувати шашлики. На задньому дворі будинку розклав мангал та прийнявся смажити м’ясо. По завершенню зйомок вся знімальна група мала нагоду оцінити його кулінарні можливості.

Прем’єра ж кліпу відбутись незабаром. Але як зізнався головний «тіківець» зупинятись на досягнутому гурт не збирається. Вже до Нового року хлопці планують закінчити демо-версію нового альбому. Після чого почнуть записувати його у студії.

Віктор Бронюк втік у дрімучі єгипетські ліси...

– Кажуть, справжній талант має бути голодним. Віриш у це?
Голод може бути різний: психологічний, фізіологічний, духовний. Не стільки страшно, коли це фізичний голод, а от якщо душі чогось не вистачає – набагато гірше.

– Шнур заробив мільйон доларів на рингтонах. А мелодіями ваших пісень мобільні телефони теж досить часто грають...
Пам’ятаю, коли вперше почув наш рингтон – було приємно. А зараз якось не реагую на це. Є люди, які займаються просуванням наших рингтонів, з цього перепадає певна копійка, але ми особливо не переймаємось.

– Як почуваєтесь у шоу-бізнесовій тусівці?
Мені не подобається, що та тусовка перемиває один одному кісточки. Але нас то особливо не обходить. Ми виступаємо за те, щоб грати вживу. Бо який сенс лабати під фанеру, якщо можна включити телевізор, чи магнітофон і послухати те саме. А публіка відчуває, коли ти працюєш для неї, і дякує своїми позитивними емоціями.

– До речі, ви досить часто маєте концерти у столиці. Чому і досі не перебрались до Києва?
Знаєш, якось у одного відомого музиканта з Екатиринбургу запитали, чому він такий відомий і досі не перебрався до Пітера, чи Москви. Він відповів, що він болотний карась, і йому добре у своєму озерці. Я, мабуть, теж такий. Мені не потрібен великий акваріум та хаос, який є у столиці. А з Вінниці до Києва можна дістатись за 2 години. Тим паче мене дратують столичні затори на дорогах. І взагалі я мрію про власну хатинку. Зараз якраз шукаю підходящу місцину для будівництва.

– А як взагалі любиш відпочивати?
Нещодавно з дівчиною їздив до Єгипту. Там можна сказати я «втік в дрімучі ліси». Бо маю звичку ніколи не вимикати мобільний телефон. Тому мене можна дуже легко знайти. А у Єгипті фішка зі зв’язком, тому в мене був справжній відпочинок. Також у Єгипті я вперше спробував що таке дайвінг. Сподобалось неймовірно. Як сувенір привіз собі музичний інструмент «тамбурин».

– Відпочивати їздив із музою?
Так, із коханою. Ми з нею познайомились на концерті, вона має відношення до шоу-бізнесу. Живе у Івано-Франківську.

– Далекувато...
Та ні. Як кажуть, три пляшки і дві пісні і ти вже там. А якщо серйозно то 3,5 години їзди.

– А фани не набридають?
Та ні, деяких я вже знаю в обличчя. Пам’ятаю кілька хлопців, які були на нашому виступі у Хмельницькому, Вінниці, Тернополі. Мабуть, вони за нами мандрують.

– Які подарунки дарують шанувальники?
Нещодавно на концерті у Тернополі мені подарували сонцезахисні окуляри середини 70-х років. Також є певна колекція презентованих оленів.

– Ви брали участь у конкурсі «П’ять зірок». Чому не дійшли до фіналу?
Ми дійшли до третього туру. У Москві виступали перед журі, до складу якого входили Кобзон, Матвієнко, Доліна. Вони попросили нас заспівати щось російською мовою. Ми відмовились, бо ж наша творчість така, як є. Який може бути переклад… Це, мабуть, відчув і Кобзон. Він встав та сказав: «Хлопці, співайте українською, а я їм буду перекладати».

– Які ще кумедні ситуації траплялись?
Коли ми тільки починали, у нас був концерт в Умані. Підійшов один чоловік і махаючи двома гривнями настирливо просив заспівати «Весну» гурту «Воплі Відоплясова».