Євгенія Кононенко написала детектив про Іоанна Георга Пінзеля

Крім того, відтворенням фактів життя Пінзеля займається політолог, філософ, засновник часопису «Ї» Тарас Возняк. «Чому Майстер європейського рівня опинився у далекій провінції?! – розмірковує пан Возняк. – Адже більша частина його робіт збереглася саме у Львові і Бучачі. Ми не можемо навіть назвати його справжнє ім’я, бо світове мистецтво дає нам кілька варіантів: Іоанн Георгій Пензель, а можливо Йоган Георг Пільзе чи Ян Георг Пельце, або навіть Джовані Джорджі Поцці... Він міг би прийти з Богемії чи Сілезії, Баварії чи Італії, або ж, будучи русином чи поляком, мандрувати тими краями у пошуку майстерності і знань. Усі ці варіанти відкриті».

Другою інтригою Пінзеля Євгенія Кононенко називає його творчість – у ній поєднується божественне і демонічне. Скульптури з дерева – жанр, який ніколи не був популярний в Україні. Але у Європі саме такі роботи найбільше цінуються зараз.
Під час роботи над романом «Жертва забутого Майстра» траплялися містичні випадки не менш цікаві за описані у книзі. «Євгенія описала рельєф Пінзеля, у якому було подвійне дно, і саме там був захований його рукопис, – розповідає Діана Клочко. – Вона це вигадала, але в одній з робіт Пінзеля Борис Возницький й справді знайшов таємний отвір, де можна було щось сховати!».
«Під час роботи над романом у мене дуже боліло серце, – каже Кононенко. – Я звернулася до лікаря і піґулки, які вона мені дала, швидко допомогли. Коли я вилікувалася, лікарка каже: я експериментувала, коли давала їх вам. Ці ліки допомагають тільки дуже творчим людям».
А під час друку першої частини накладу обкладинка книги вийшла неприродно червоною – ніби горіла.
У середині травня накладом у тисячу екземплярів вийде художній альбом «Іоанн Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення» нового для України формату. Навіть машина, яка шиє такі видання, – одна на всю країну. Коштуватиме бібліографічний скарб 150 гривень. А у вересні відбудеться виставка робіт Пінзеля – або у Національному художньому музеї, або в Арт-центрі Пінчука.
Світлини: Євген Повєткін