Рецензія на книгу Ірен Роздобудько "Ескорт у смерть"


Рецензія на книгу Ірен Роздобудько "Ескорт у смерть"

Гостросюжетний роман "Ескорт у смерть" Ірен Роздобудько став лауреатом конкурсу "Коронація слова" в 2002 році. Дії розгортаються довкола новоспеченої фірми "Ескорт-сервіс", яка пропонує доволі незвичні для ока звичайних громадян послуги. "Ескорт-сервіс" пропонує респектабельним бізнесвумен супутників на вечірки, вистави та інші масові події, на які візит жінки на самоті буде сприйматися вульгарним.
Але якось цих "кавалерів-супроводників" починають знаходити після чергової "оренди" мертвими на вулицях міста. Всі вони біляві, мають блакитні очі, але знаходять їх з вирізаним пасмом волосся. Яким би дивним це не здавалось, але в сценарій цих "серійних" вбивств покладена історія нещасного кохання до білявого хлопця, якому через багато років доля віщує розслідувати серію вбивств в агенції "Ескорт-сервіс". Ці вбивства є своєрідною помстою, викликом людству, бо несуть за собою призначення стерти, знищити, припинити існування кохання.
Дана, володарка агенції, бачить, що її "працівники" ідуть з життя один за одним, тому вона не зупиняється, маючи в задумі оновлення кадрів. На тлі постійної боязні в "Ескорті", з'являється Орест - новий працівник, якого використовує як наживку Роман- білявий міліціонер, через якого утворилось це коло.

В романі на фоні трьох вбивств народжується два кохання. Хоча ні, народжується таки одне - кохання Дани та Ореста, інше кохання тільки прокидається в свідомості Романа - кохання до Лани, яка є для нього спочатку головним свідком, потім - просто жінкою, до якої веде серце. Лана приймає замовлення в "Ескорті" в нічний час. Вона - жінка з тяжкою долею, вона - інвалід, ніколи не встає зі свого крісла, а на колінах тримає вишиту бісером подушечку. Роки та хвороба так змінили Лану, що Роман не впізнає в ній дівчину Свєтку, яка його кохала, бо він був уособленням того білявого принца, якого вона собі вигадала, але на яку не пав вибір серця Романа. Ще тоді Свєтка намагалась покінчити життя самогубством, але лишилась інвалідом. Свєтка - подруга Дани, а ще й до того ж - дуже креативна особистість. У неї були задатки стати найвідомішим дізайнером в світі, але всьому винна доля, яку вона "має" прожити. Тоді Лана вирішує продавати свої малюнки чоловіку Дани, подарувавши йому свою славу. Ціна доволі символічна, але Лана бере з нього слово на виконання будь-чого. Лана використовує його як реалізатора своєї помсти всім білявим хлопцям та коханню зокрема. Лана й Дану примушує повірити в те, що кохання - це керування лялькаря маріонеткою, який зрізає нитки, що ведуть до кінціков, але насправді він намагається зрізати найголовнішу нитку - нитку, яка іде з серця, бо без неї ти спроможний стояти на ногах, без неї ти не живеш, а просто існуєш, ти ніби вдаєш життя, але з ним вже нічого не пов'зано.
Роман випадково смикає "блискавку" тієї подушки, яка лежить на колінах Лани, і звідти випадають біляві пасма, пасма жертв. Випадковість здатна змінити все. Тепер Роман дізнається, що Лана - це та колишня Свєтка, до якої він так прив'язався тепер. Тепер він відчуває, що її причетність до злочинів йому байдуже, до неї веде серце, саме воно керує Романом, а не закони правопорядку, які він зобов'язаний виконувати. Лана признається, що може керувати ним, бо його лялькар, але... доля її обривається...
Роман "Ескорт у смерть" хоч і ховає в собі такі жорстокі події, напевно, щоб примусити читача зрозуміти керування власною ниткою, яка веде до серця. Не дивлячись на те, що трагедія кохання розкривається на останніх 4 сторінках, вона захована між рядками, де, до речі, теж слід читати, бо там дещо таки написано.

Марина Зайдель