"Сповідь киянина еротомана": Голосно! Божевільно! Еротично!

У нашому збоченому світі важко знайти книгу, яка б збуджувала та зацікавлювала. Та беручи до рук "Сповідь киянина еротомана" не варто забувати, що крім алкоголю, тютюну, кофейну, хімічних і природних наркотиків існує ще один, який виробляється нашими гормонами та психікою.
Отож:
"Сповідь киянина еротомана" написана анонімом, що дозволяє читати оповідь не замислюючись над біографією автора. В P.S. редактор дозволяє собі деякі припущення, щодо автора "Сповіді" - Михайло Косач, або Микола Косач, Агатангел Кримський. Такі припущення можна робити з фактів, які анонім залишив у "Сповіді": його батько був не останньою людиною в Києві, а мати друкувала і перекладала власні твори, автори яких для нас залишаються невідомими. Та усе це сумбурні припущення.

Щодо самого твору, то він написаний французькою мовою у 1912 році, українською переклав Анатоль Перепадя. "Сповідь" можна назвати глибоко інтимним щоденником, автор якого подарував йому життя у п’ять з половиною років і закінчує його існування у сорок. Цей щоденник варто заборонити дітям до 16 років, для того, щоб не викликати у них зайву цікавість до протилежної статі. У "Сповіді" анонім розповідає, що ріс розумним та обдарованим хлопцем з міцним здоров’ям, ніколи не обманював батьків і нічого від них не приховував. Та все змінилось після його захопленням дівчатами, саме дівчатами, навіть у тридцять-сорок років анонім цікавився молодими тілами. Через свої дурнуваті захоплення він втрачає наречену, психічне та фізичне здоров’я і має лише одне бажання - бажання самогубства.
Крім еротичних сцен та фантазій зі "Сповіді" можна дізнатись про особливості життя тодішньої еліти у Росії, Італії, Німеччині, можна повивчати або пригадати слова, що не ріжуть вуха і, у той же час, є досить інтимними, а точніше характеризують різні збочення.