Рецензія на "Польку" Мануели Ґретковської.
Згідно зі статистичними даними - населення Польщі близько 35 мільйонів, а польський книжковий ринок має ще болючішу історію, ніж український, - на одного мешканця в рік припадає лише одна книжка.
Мануела Ґретковська - скандально відома польська письменниця. Маючи 3 переклади своїх романів в Україні, в Польщі Мануелу вважають аморальною та порнографічною письменницею та забороняють будь-які зустрічі з громадськістю. Шалений успіх в Європі не підштовхує Ґретковську підкоряти рідну Польщу. Після виходу роману "Полька" до безлічі вибухових прикметників, пов'язаних з творами Ґретковської, додається "гінекологічний".
Польща. "Полька". Невже про свою скандальну славу заявляє Ґретковська? Як не дивно, письменниця присвячує роман самій собі. Чи скоріше - своєму продовженню. Фокусуючись на відвертості та природності зображення людських стосунків, Ґретковська пише про перші місяці життя власної дитини: перебування в утробі матері. На перший погляд книга здається звичайним щоденником вагітної жінки: фізіологічно-гінекологічні деталі виношування та народження дитини розвіюють думки щодо звичайної графоманіської забавки Ґретковської.
Письменниця поєднує важку роботу над сценарієм серіалу "містечко", який пише у співавторстві з чоловіком, подорожі Європою, фізичні страждання й страхи, постійні стреси, разом з написанням "Польки" - романом, який має народжується разом з донькою Полею.
Руйнуючи стереотипний імідж порядної матусі, Ґретковська робить інтелектуальний виклик чоловічій частині населення, бо відкриває тонку психологію вагітної жінки, яка суперечить благословенному стану мадонни.
Не дивлячись на надмірну натуралістичність книги, вона сміливо може стати повчальним посібником для майбутньої матусі чи просто улюбленою книгою.
Книга просто чудова – відверта, правдива, повчальна. В Польщі Гретковську вважають аморальною??? Напевно не розуміють її книг. Прочитала майже всі твори Мануели, але Полька і Європейка – найулюбленіші.
Бажаю письменниці процвітання і ще багато чудових книг.
А мені книжка не сподобалася – або переклад невдалий, або вона справді написана немайстерно. Ну вагітна пише, ну то й що? В інеті зараз значно прикольніших текстів від майбутніх мам можна надибати – тоннами. Гумор не дуже смішний, узагальнення якісь не точні, зауваження не дуже дотепні чи зворушливі. Зате надто (нехудожньо) натуралістично.Тобто це справжній щоденник реальної вагітної жінки (знаю з власного досвіду). Але тільки не художня література. Може, варто було його Гретковській добряче поредагувати після пологів і вигодовування груддю, тобто після того, як мозок перестав купатися в гормонах?
Шановна Людмило!
Рецензія на книгу написана іще в 2006 році, а сама книга – іще раніше, мовою оригіналу- в 2001 році, тож Гретковська є своєрідним першопроходцем в піднятті на публіку питання жіночої вагітності. Можливо зараз і дійсно є більш реальні, цікаві, емоційні книги, але до неї, на скільки мені відомо, ніхто не мав сміливості підіймати таку природну тему на рівень публічної дискусії.
Погодьтесь, в 2001 році відверто говорити про вагітність зі сторінок книги – це маленький бунт в літературній індустрії
Але в будья-кому разі дякую за Ваш коментарій:)
з повагою,
Марина Зайдель