«Семеро Братів» Алексиса Ківі: життя братів-бунтарів

Роман фінського письменника Алексиса Ківі перекладено вишуканою українською мовою зусиллями Олександра Завгороднього. Книга привабила мене з першого погляду поєднанням яскраво-зеленої обкладинки з таким самим «яскраво-зеленим» прізвищем автора.


У романі йдеться про життя семи братів-бунтарів Юкола, які невдоволені примхами цивілізованого суспільства, і тому оселяються в дикому лісі. На мою думку, роман може зацікавити представників будь-яких вікових категорій: хтось впізнає тут жорстоке життя, а хтось - справедливу й чарівну казку.

Твір читається надзвичайно легко, непомітно ковтаєш приємний коктейль розділ за розділом. Складовими його постають:
• оповідь від імені автора;
• цікавими історичні відступи, доповнені перекладацькими ремарочками;
• художні описи природи;
• полілоги братів, що часто містять в собі ненав'язливий дидактичний зміст.

Сюжет роману збагачений також фольклорними елементами. В розповідь автор майстерно вводить безліч фінських народних легенд, казок, пісень.

В образах семи братів автор розкриває найхарактерніші типи людських особистостей. Кожен з персонажів наділений певною домінантною рисою, ідеєю, яку крізь весь роман несе для утвердження в фіналі. Така багатоплановість, багатоідейність роману дозволяє навіть читати кожну з його частин як окремий повноцінний і довершений художній твір. Але це не заперечує сюжетної і ідейної цілісності роману.

«Семеро братів» – майстерно виготовлений національний фінський коктейль, що навіяв мені велику кількість асоціативних образів. Невипадково пригадалися картини з «Робінзона Крузо» Даніеля Дефо, адже брати так само як і Робінзон будували своє життя там, де раніше не ступала нога людини. Захоплюючі описи облаштування побуту надихають на вершення змін у власному житті.

Отже, романтичні настрої і бунтарський дух протистояння рамкам суспільних норм штовхають наших героїв у лісову гущавину подалі від людей. І чого ж досягають брати? Тікаючи від однієї цивілізації брати несвідомо зводять власну зменшену копію першої. Це ще раз доводить теорію про суспільну природу людської істоти.

Тепло і любовно, хоча й без прикрас, змальовано у творі ідеал родинності – семеро братів не кидають одне одного і тримаються купи протягом усього роману. І якщо на початку твору маємо таких собі «семеро козенят», то пройшовши «вогонь, воду і мідні труби», наші герої стають дійсно братами, поєднаними не лише кровними зв'язками, а й спільним досвідом життєвих випробувань. Цікаво те, що попри приворожливий і динамічний сюжет, зміст твору переказати дуже складно. Тому читайте і насолоджуйтесь історією життя однієї фінської родини в романтично-пригодницькому контексті.