Таня Малярчук в "деталях", або "Згори вниз. Книга страхів".
Ім'я Тані Малярчук в українському літературному процесі вперше з'явилось якихось два роки тому на обкладинці книги "Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи". Справжнім літературним гурманам дебютна книга авторки запам'яталась відсутністю пунктуації. Така складна назва для книги та сам текст, що сприймається єдиним реченням, – от справжній маневр юного дівчиська!
"Згори вниз. Книга страхів" – легке змістовне чтиво для відпочинку. Лірична героїня (вона ж авторка за сумісництвом) живе на самоті в далеких і глухих місцинах Карпат. Перебуваючи в стані постійних розшуків або в полоні крижаного страху, дівчина спостерігає за відьмацькими задатками сусідки, постійними візитами диких котів, що приходять з лісу. Страх долається завдяки містичним силам природи, на фоні природних метаморфоз розкривається не тільки головна героїня, а й інші дійові особи, які, на перший погляд, вважаються своєрідним вузликом задля послідовності викладання сюжету. Поринувши в гармонійне співіснування з дикістю природи, героїня вже не може спуститись "згори вниз" – з тієї самої Карпатської гори, яка тримає її серце в міцних пазурах вічности.
Повість наповнена справжньою атмосферою Карпатського села, що надає їй реалістичності, не дивлячись на змогу авторки покласти в неї містичність. Напруженість тексту обривається негармонійною кінцівкою – зовсім неприроднім останнім штрихом в цій книзі – "книзі страхів".
Циклічний характер мають коротенькі оповідання, що також увійшли до книги. Вони об'єднанні єдиною тематикою – побутовим сюрреалізмом. Містифікація життя супроводжує синусоїду, що має за підйом дитинство ("Цвєтка і її я"), а за критичну точку – сучасне життя ( "Леся і її стоматолог", "Георгій і його змій").
Особливу роль в оповіданнях відіграє художня деталь ("його собака", "її я", "його змій", "моя священна корова", "його відьми", "її стоматолог", "її риба"), яка дозволяє одним точним влучним штрихом розкрити цілий спектр проявів людської особистості. Кожна деталь, що доповнює образ героя, має особливу змістовну наповненість та значною мірою розкриває спосіб художнього мислення письменниці. Малярчук вдається виділити з багатьох моментів такий, що дозволяє виразити основну ідею твору чи провідну рису характеру персонажа. Оповідання авторки – це змога передати в малих прозових формах величезне смислове навантаження.
Улюблена справа авторки (як стверджує обкладинка книги) – вигадувати нісенітниці. Для читача так і залишиться великою загадкою те, чи вклала Малярчук в свої добрі казки, хоч якусь долю правди, що авторка виклала від себе, а що зробила нісенітницею життя. Наразі письменниця готує свою третю книгу, що досить скоро вийде у видавництві "Фоліо".
