“Три романи” Богдана Бойчука

  "Три романи" - це не оригінальна назва твору, це справді три романи зібрані під однією палітуркою Богдана Бойчука, - відомого українського письменника з Нью-Йоркської групи, написані з 1995 по 2003 роки. Загалом, ці три романи є набагато цікавішими за обкладинку, яка більше личила б чомусь етнографічно-археологічному, а не філософсько-естетичному як воно є насправді. Три романи це: "Краєвиди підглядника", "Аліпій II і його наречена" й "Життя з Алісою поза дзеркалом".
  "Життя з Алісою поза дзеркалом", - розповідь про пошуки чоловіком ідеальної жінки, ідеальною виявляється та, яка ламає всі його звички, й яку він сам визначає як найменш ідеальну для себе, знаходить він її в дзеркалі, живуть вони, звісно ж, "поза", в ліжку в дзеркалі їм було б, очевидно, вже аж занадто незвично. "Життя з Алісою поза дзеркалом", як це вже можна зрозуміти з назви, написаний як алюзії до знаменитої "Аліси в задзеркаллі" Льюїса Керола, хоча як на мене в задзеркаллі було б цікавіше, зрештою, це питання смаку.

  "Аліпій II і його наречена", - історія про пошуки чоловіком своєї нареченої, які тривали все його життя. Зрештою, коли він її таки знаходить, але не впізнає, адже вона перетворилася з квітучої дівчини на стареньку бабусю, а він же бо запам'ятав її молодою. Вона його впізнає, але не хоче вбивати його мрію - себе ж саму, яка залишилася молодою, - вона плаче, а він йде шукати свою наречену далі. Справедливості ради слід сказати, що коли він шукав свою наречену, ці пошуки аж ніяк не заважали йому чудово проводити час з іншими жінками. От така от розірваність між духовним і матеріальним, якою страждає кожен з нас, але, на щастя, не кожен усвідомлює.

  Але особливо слід відзначити перший роман "Краєвиди підглядника", зворушливу історію про вуайєриста, обтяженого класичним Едиповим комплексом, який в своєму нестримному бажанні підглядати всіх й вся стає астрономом щоб "мати змогу підглядати весь всесвіт". Цікавим є химерне поєднання в "Краєвидах підглядника" місцевих американських й українських елементів, з одного боку "карі очі й чорні брови", а з іншого головний герой дружить лише з дівчатами, дружба, звісно ж, передбачає секс, причому ці дівчата цілком щиро кохають інших й збираються вийти за них заміж, одностатеву дружбу автор, на щастя чи на жаль, не описує, цікаво було б уявити, що він міг би написати... Хоча це є випадок дуже сильного, маловитісненого Едипового комплексу, можливо, він й не є типовим.

  За допомогою комп'ютерних програм він створює комп'ютерну модель всього Всесвіту, яка була б моделлю не лише окремих планетарних систем, а всієї складної сукупності їх взаємодії. Але цей роман не був би таким цікавим, якби розповідав лише про це. Адже ідея астрономії як вуайєризму хоча й цікава, але вже зустрічалась, зокрема й в американській літературі.

  Цей роман продовжує в українській літературі ті славні традиції, які були розпочаті в ній ще Леопольдом фон Захер-Мазохом, тільки якщо в знаменитому романі Леопольда фон Захер-Мазоха "Венера в хутрах", головний герой - чоловік-класичний мазохіст сам пробуджує в своїй коханій Ванді фон Дунаєвій садистку, то в "Краєвидах підглядника" все набагато складніше: жінка "з темною душею", моральна садистка зі сильною мазохістською компонентою, яку (себто жінку, не компоненту) її друзі називають "Чорною Джульєттою" маніпулюючи квартиродавцями за допомогою своїх капіталів домагається того, що головний герой з біблійським ім'ям Марк оселяється в неї в будинку. Вміло граючи на його Едиповому комплексі (а вона була надзвичайно схожою на його матір) вона пробуджує в ньому садиста, домагається того, що він спочатку позбавляє її цноти, зґалтувавши її, й цим самим пробудивши в ній жінку, а потім, засліплений ревнощами від сцени кохання її з двома чоловіками, стріляє в неї, пробудивши в ній людину.

  Безумовно, "Краєвиди підглядника", один з тих небагатьох романів в сучасній українській літературі, який по-справжньому приємно читати. Приємно, що лінія в українській літературі, започаткована Леопольдом фон Захер-Мазохом, живе. Цей роман цілком був би достойний студіювання такими видатними мислителями в історії людства як Зиґмунд Фройд й Жиль Дельоз. Без сумніву, цей роман заставляє пишатись українською літературою.