Творчі синдроми Наталки Сняданко

Львівська письменниця Наталка Сняданко запропонувала країні свою третю книгу «Синдром стерильності». Дебютний роман письменниці «Колекція пристрастей» мав неабияку популярність в Польщі, тоді як українська читацька аудиторія майже пройшла повз нього. На відміну від першої книги, яка вилежувалась протягом десяти років перш ніж з'явитись в друкованому вигляді, «Синдром стерильності» має бути більш дорослим, без доброї дитячості, з зовсім іншою манерою викладу та підходом до сюжетної зав'язки.

Авторка намагається завоювати інтерес читача ще з першої сторінки, надаючи повний перелік всіх «дійових особ» так званого роману, тоді як текст своєю структурою нагадує збірку повістей. Унікальність тексту – це родзинка Н. Сняданко. Цього разу вона пропонує читачеві повну відсутністю залежності від сюжету, побудувавши текст таким чином, що кожен новий розділ не має нічого спільного з попереднім, тому їх по праву можна вважати автономними оповіданнями.

Дії відбуваються у галицькому місті Тигирин, точніше в редакції однією з місцевих газет, яка прагне досягти рівня інтелектуального видання, тоді як читач вимагає «жовтої»преси. Не виключно, що вигадана газета «КРІС-2» має свій прототип. Сняданко насамперед присвячує свій текст реальним відносинам у колективі газети, намагаючись переповідати вустами кожного члена робочого колективу. Саме тому авторка досить часто повертається ніби до вичерпаної теми, передаючи її іншими словами. «Синдром стерильності» – це довгий монолог з собою дописувачки газети Горислави Галичанка, яка страждає панічним страхом перед власним тридцятиріччям, що має от-от виповнитись. Даючи імена своїм героям, Сняданко іронічно підходить до їхніх якостей та здібностей, – Терпужко, Гомосапієнс, Незабудко, Штуркало. Образ головної героїні багато в чому нагадує саму письменницю.

Книга не знайде широкого осередку тільки тому, що не має того зав'язаного сюжету, який повинен тримати увагу читача, захоплювати його до останньої сторінки, намагаючись поступово перетворити моток подій на нитку. Ближче до кінця книги помічається змога авторки врятувати книгу спробою закрутити детектив довкола зникнення голландського консультанту з маркетингу.

«Синдром стерильності» – не та книга, якою слід характеризувати творчість Сняданко: роман простий, сухий і, скоріше за все, стерильний.