Dracula drops D: «Ми просто хочемо, щоб нашу музику почули»

Цієї темної епічної ночі відбулася наша розмова зі справжніми королями меланхолійних вампірських мелодій – гуртом Dracula drops D. Незабаром у них виходить альбом, про що ми і побалакали в містичній місцині, знаходження якої ретельно тримається в секреті.

Хлопці, що криється за назвою вашої команди - Dracula drops D?

Петро: Я прийшов на «рєпу» - бац! Ми вже не «Ноктюрна», а DDD. Прифігів, але вперло.

Паша: «Дракула» перестроює струну «мі» в «ре». Хоча особливої смислової нагрузки шукати тут не треба. Це сюрреалізм. Просто навіювання чогось. Не шукайте логіки. Можна сказати, що назва дещо дадаїстична (течія Дада. Нью-Йорк - Париж. Початок 20 століття. Абсурд і все, що з ним пов'язане).

Ігор: Ще «Дракула» кидає пити. Переходить на зелений чай.

Паша: В сучасних людей кров, думаю, несмачна. Багато консервантів, канцерогенів.

Судячи з «дадаїстичності» назви, у вашій творчій концепції присутні елементи абсурду?

Паша: Ми не робимо на це ставку.

На що ж ставите?

Паша: Ставка на цілісність композицій в плані їх настрою, вираження почуттів. В нас пошукова музика. Завжди шукаємо щось нове, ліпше. Як золото. Знаходимо жилу - робимо з неї пару злитків. І далі в пошук.

Знайшли вже щось матеріальне?

Паша: Так. Ми дозводимо лонгплей. На ньому будуть 9 композицій. Ми собі трішки зрадили і 5 з них будуть вокальними. Правда, музика, як і раніше, буде головною. LP буде цілком вільно поширюватися інтернетом. Буде, звичайно, і невеликий тираж на СD.

На концертах ви зазвичай граєте інструментали. Хто з вас записував вокал, і чи будуть пісні виконуватися з вокалом? І взагалі, де ви записувалися?

Паша: Ударні - в готелі «Турист». Гітари - власною апаратурою. Вокал в друзів з гурту «Theory of Illusion». Записували вокал  ми з Ігорем. Cкоро, думаю, і наживо співати почнемо. Справа, чесно кажучи, в координації. У нас дуже складні гітарні партії, що вимагать певної концентрації. Зараз зведенням займається Макс Хоменко. Ну, Макса всі, думаю, знають. Він у «Дракули» улюблений донор. Стільки крові з нього випили вже.

Петро: Точно. Барабани записували тяжко і довго... Всю темну ніч… Довелось тягти свої власні. Максу дуже вдячні за допомогу в визвучці, а Сєрому - за незламну силу волі: до 3 ранку визвучувати...

Паша: Запис проходив довго через неабияку нашу схильність до вставляння кабелів не в ті гнізда. Самі собі створюємо шуми.

Як буде називатися LP?

Паша: «Saivo» (не плутати з сяйвом). Це - астральний світ північних народів. Зокрема народу Saami. Саме туди духи-провідники відводять племенних шаманів. В принципі, це світ чистої природи, енергії землі. Ця назва прийшла так само, як і назва гурту. Просто зявилася в голові. Певно десь в підсвідомості зародилась. Хороше слово, енергетичне. Це головне.

Ігор: Так, останнім часом потягнуло нас на шаманство, от і пісенька буде на цікавій мові, і назва відповідна, корочє, всьо як нада.

Коли відбудеться реліз?

Ігор: Коли все зведеться. Кльово було б, якби на презентації були «Ґодо» і «Далай Лама», ну але хатєть нє врєдна.

Паша: Реліз десь протягом місяця. Якось боїмося поки що точну дату оголосити. Треба багато речей підготувати. Раптом знову кабель не туди вставимо. Матеріал буде викладений на сайті нашому і на сайті лейблу kataklysmos factory. Альтернативи сьогодні немає. Не хочеться повторювати помилки гуртів, які першим же альбомом намагалися зірвати куш. Завдання нашого диску - потрапити до якомога більшого числа людей. Ми просто хочемо, щоб нашу музику почули. Взамін нам нічого не треба.

Петро: В планах є виступ в Депо - якщо встигнеться дозвести і все дописати...

Паша: Так. Було б круто презентуватися в Депо, на акції «Лінія втечі». Це ж трамвайне депо 19 століття. Дуже по духу підходить. Щиро сподіваюся, що його не знесуть. Ну, а якщо не встигнемо до 16 травня - тоді певно 1 червня, на День народження Джея (басиста).

Що цікавого почує слухач на LP?

Паша: Почнеться все з драйву і адреналіну. Потім плавно перейде в спокійну частину. Буде танго, буде трохи Парижа. Буде атмосфера забутої гілки підземки. Ну а далі - це вже для поціновувачів важкого саунду. Всі карти прибережені на завершальні пісні. Це важкі, меланхолійні композиції. Їх треба або слухати з душею, або вимкнути колонки, бо фоном це бути не може.

Ігор: Також ми багато експерементували зі звуком. В пісні Osiris буде використаний шум космосу. Деколи на фоні буде їздити вагон метро. Треба слухати уважно, вслухатися. В піснях багато підтексту. Чи, як би це сказати, – підзвуку.

Хто впливає на вашу творчість?

Паша: На мене - аргентинський композитор Астор П'яццола. І взагалі, на мене якось живопис більше вплинув. Я колись хотів бути не музикантом, а художником. Обкладинку малював я. Мені досі легше музику характеризувати образотворчими термінами. Ми - думаю, експресіонізм. Мунк, щось таке…

Ігор: Найбільш потужний гурт, яка вплинув останнім часом - австралійські поцмітолісти «Pelican», ну і «Марс вольта», звісно.

Петро: Певно, джазові виконавці більше...

Які подальші творчі плани після релізу LP?

Ігор: В майбутньому - запис альбому на хорошій іноземній студії, ібо фтопку Київ, далі концерти по Європі і фінал - смерть в 60 років від передозу замінником метадона.

Паша: В мене записоманія. Хочу альбом, контракт з Virgin, дім на березі Балтійського моря. Порш Карера...

Що б ви побажали своїм слухачам?

Ігор: Щоб не керувалися стереотипами і забули про свої комплекси.

Петро: Більше позитиву! Цікавих подій в житті.