В Білорусії з музичною культурою набагато гірше, ніж в Україні)) я роблю такі висновки не з аналізу знання сучасної молоді творчості Лєтова))), а з концерту Джетро Талл, наприклад. У нашому Палаці Спорту фани (принаймні фан-зона) співає більшу частину пісень разом з музикантами, і співає, і танцює, і вгадує 100% усього муз.матеріалу з перших акордів. Я не пропускаю практично жодної важливої музичної події в цій країні, так що знаю приблизний рівень наших меломанів)) А минулого місяця, в Мінську, лише одна дівчина в першому ряду виводила усі андерсонівські трєлі не гірше від його флейти, і махала руками й ногами, показуючи, що Україна найрокенрольніша країна. Я скажу так. Усе це дурні стереотипи. Так, хорошої музики слухають мало, хоча, усієї іншої - вдосталь!)) Так, люди, безумовно, зажрались, бо з більшої охотою підставляють свої вуха тому, що їм активніше пропонують ЗМІ, лінуються самостійно формувати свої смаки, цікавитись чимось іншим, не тим, що показують на тв. Але, давайте, не будемо міряти майбутніх і потенційних меломанів Єгором Лєтовим, якщо хтось не знає хто це, то, повірте, він небагато втратив)) звичайний, безталанний бухарь. І панку в його музиці було рівно ж стільки, скільки й бухла. От, є така інформація, що влітку, на один з музичних фестів до нашої столиці завітає пан Іггі Поп. Ось це і є, справжня ікона панк-культури, в усьому світі. Загалом, не все так "сумно", а дуже навіть гарно і нормально, головне, щоб стрижні і несучі стіні не руйнувались в середині нас, а не десь назовні. Загалом стаття сумбурна, усі ці ленінградські рок-клубу і ісламські бітломани - це не те, що може бути фактором живучості рок-н-ролу, рок-н-рол живе всередині, і це не обов"язково музика, і не обов"язково три акорди, і не обов"язково любити його)) рок-н-рол не шукає бездумної любові, він шукає дух, там, де він звичайно ще залишився. І він у нас в країні є! Так що, усе гуд.

Дивіться мою відповідь Юлії Марищук.
Ще можу додати, що я бував у театрі ромів у Києві - чудовий колектив, чудові артисти. Хто хоче працювати - працює, хто хоче грабувати, жебракувати, торгувати наркотою - робить це. Біда в тому, що тих, хто живе нормально, ви не помітите - бо вони звичайні, малопомітні громадяни (і таких, без гітар і танців, я теж знаю). А босота завжди на передньому плані, на жаль.

Згодна з Северином, мене пару разів цигани в маршрутці грабували, але романтики в цьому не було))))

я тої самої думки, що й Северин

справжні цигани знайомі хіба з телевізора, а щодо повсякденних, брудних і наглих, що їх сотнями на вулицях Львова... Півроку тому на парі з націології викладач робив серед студентів опитування на визначення найбільшого об"єкту нашої ксенофобії. І виявилося, що найбільше упередження мій курс відчуває навіть не до росіян чи євреїв, чи арабів. Абсолютна більшість належала циганам.

Найцікавіше, що кожному, начебто, зрозуміло: не можна бути упередженим, керуватися стереотипами. Але зазвичай так і буває: знаючи особисто всього кількох представників певної національності судиш про цілий народ. І я щиро заздрю людям, які зуміли ці стереотипи побороти раз і назавжди.