27 жовтня 2017
Тетяна Дігай інтерв'ю, ...
Я не хочу оплесків авансом
11 березня 2017
Яр Левчук література, ...
Інтерв’ю з Олександром Есауловим – письменником і одним з учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
3 липня 2014
Валентина Січкоріз інтерв'ю
Оксана Радушинська: «Моє дитяче «я» — найперший рецензент»
25 червня 2014
Олег Стецюк література, ...
Аделя Вальтер: "Мій Дрогобич - романтичний, містичний і безмежно мною коханий..."
19 червня 2014
Валентина Січкоріз інтерв'ю
Ірина Матурата: «Жінка може багато – але вона не всесильна»
11 березня 2014
Яр Левчук стаття, ...
Тарас Прохасько: «Я свідомо задаю якогось труду читачеві»
3 березня 2014
Валентина Січкоріз репортаж, ...
Алла Шушкевич: «Я займаюся народною лялькою задля збереження культурної спадщини нашого народу»
29 сiчня 2014
Яр Левчук інтерв'ю
За кулісами «Тижня…» (розмова з драматургом Наталією Ворожбит)
3 сiчня 2014
Яр Левчук театр, ...
Дмитро Богомазов: «Головне — знайти театр в тексті й втілити його на сцені»
3 сiчня 2014
Нейд Нортон інтерв'ю
Dreams of Victory
TRINIDAT ↓
Андрій Благун, клавішник гурту ''Тартак'': excluzzzivнe інтерв'ю
Анонім ↓
Тарас Ших з гурту «Мері»: «Комерційніше робити совкові проекти»
В.Питюк (анонімно) ↓
Анна Багряна: «Я не приховую, що зацікавлена в розкрутці себе як письменниці»
Cвятослав (анонімно) ↓
Михайло Загребельний: «Мене виховала батькова бібліотека...»
Націоналіст (анонімно) ↓
Гурт «Артіш»: від фольк-року до електроніки
Дмитро (анонімно) ↓
Дмитро Лінартович: «З Михайлом Іллєнком ми спілкувалися пташиною мовою»
Олена (анонімно) ↓
Барбара Космовська: «У книжках завжди шукаю виправдання для молоді»
Анонім ↓
Мандри В’ячеслава Васильченка, або Як Слава славу в Луцьку здобував
Ольга (анонімно) ↓
26 червня о 19-00 у просторі Руського клубу "Культ РА" відбудеться презентація Руських ШахМатів на трьох!
Антон (анонімно) ↓
26 червня о 19-00 у просторі Руського клубу "Культ РА" відбудеться презентація Руських ШахМатів на трьох!
«Jestesmy tu, jestesmy tam...», – такий своєрідний гімн, за твердженням одного українця, співають бомжі у Варшаві, декларуючи тим самим власне бачення свободи і засвідчуючи неодмінну приналежність до громадянського суспільства. Пісню «Мертвих Півнів» «Аnd Everybody Fucks You» також можна вважати не лише самобутнім гімном усіх українських політиків і секретарок, а й піснею-протестом проти засилля музичного мотлоху, від якого трясе і розриває наш музичний простір на шматки.
Новий альбом “Forever” – це початок нового етапу в житті гурту. Хлопці знову створюють вишуканий мікс із ска, регі, панка та рок-н-рола. Однак у цілому музика колективу стала значно більш зрілою і дорослою, зберігши при цьому весь свій нестримний драйв! Т
ексти пісень стали глибшими. Вадим Красноокий – беззмінний лідер і основний автор гурту – все ближче до досконалості у сполученні музики та лірики.
“Forever” («Навіки») цілком складається з авторського матеріалу, цього разу музиканти відмовилися від «каверів» на народні пісні. Натомість, окрім вже характерної духової секції, залучили екзотичні акордеон та флейту.
Саме з приводу виходу нової платівки та не тільки ми вирішили поспілкуватися з лідером гурту Вадимом Краснооким.
Від дебютного фестивалю „Уніж” минуло вже два тижні. Проте, атмосфера цього фестивалю збережеться ще на довгий час – подібного дебютного успіху Україна ще не знала.
Сподіваємося, що людям, відповідальним за його проведення вдасться повторити та примножити набуте наступного року.
А поки, закриваючи цикл матеріалів про фестиваль, приведемо бліц-інтерв’ю всіх безпосередніх дійових осіб: організатора, учасника, робітника преси, волонтера та простого відвідувача.
Легендарний львівський гурт „Королівські Зайці” вже багато бачив на своєму віку. Гурт, увійшовши, в символічний пантеон української рок-антології „Легенди Химерного Краю”, має за плечима кілька десятків виступів по всім відомим закладам та фестивалям України, а також два альбоми, що хоч і не стали „золотими” чи „платиновими” з продажів, але являються такими в творчому плані.
Чутливе і ліричне поєднання української поезії та мелодики, помножене на невичерпний талант музикантів та фронтвумен гурту Лесі Герасимчук, створюють воістину несподівані твори, від яких перехоплює подих. З однаковою душевною теплотою, під них можна радіти від сяючого сонця, та сумувати, прихилившись до шибки та рахуючи краплі дощу.
Після виступу „Зайців”, пані Леся не відмовила нам в бажанні поспілкуватись.