Не щодня з’являється можливість поспілкуватися з такою людиною, як Ростислав Штинь – нинішній продюсер сестер Тельнюк, патріарх-творець українського шоу-бізу, який відкрив широкому загалу такі гурти, як «Мертвий півень» та «Скрябін». Мені випала неабияка честь – послухати запис нової пісні сестер – «Татку мій рідний». Пісня відрізняється від того, що сестри співали раніше – це вже не традиційний, близький до народного, спів, а медитація. Взагалі, це важко якось вербалізувати. Ба навіть сам Ростислав Штинь не дав визначення новому стилеві сестер – він називав його «новою формою». Власне, про це та про інші цікаві речі ми й говорили.
Нове ім’я української сцени – Птаха Корабель – приховує свою справжню подобу. Щойно відкрився персональний сайт артиста – ptaha.name. Експериментальний і загадковий – як творчість самого Птаха. Одне з перших інтерв’ю у своєму житті Корабель призначив у квартирі друга – у Києві, на вулиці Предславинській. Оскільки своє обличчя Птаха ховає, ми ведемо бесіду крізь віконце між кухнею і ванною. Птаха ще не встиг зненавидіти журналістів, і тому я сиджу на кухні. 
25 лютого у столичному клубі «Докер ABC» відбувся концерт культового українського гурту «Мертвий Півень». Не так часто «Півні» радують київську публіку концертами. З часу минулого виступу минув рівно рік. Цього разу гурт зібрався відзначити відкриття свого веб-сайту 
Я познайомилась з гуртом «Кому Вниз» років так з десять тому , дякуючи Олександру Євтушенку, а, зокрема, музичному журналу «Галас», до якого він був безпосередньо причетний. Файне і, на противагу деяким сучасним, досить змістовне видання, а до нього ще й касетка з записом кількох українських гуртів додавалася. Годі розповідати, що касета і сам раритетний примірник швидко зникли й погинули у руках кількох десятків знайомих та друзів. 
Борис Гуменюк прийшов у літературу далеко не в юному віці, маючи за плечима досить сумний досвід. Будучи в диких 90-х успішним бізнесменом, Борис і не думав, що через багато років – за іронією долі – стане автором роману про тюрму – «Лук’янівка». Стараннями одного з тогочасних можновладців у Бориса по-бандитському забрали власну справу, а він сам потрапив у сумнозвісне лук’янівське СІЗО.
Олександр Муренко (Мурчик) – один з провідних вітчизняних барабанщиків, співавтор унікального шоу-виступу Руслани на конкурсі Євробачення 2004 в Стамбулі. Він також є першим барабанщиком в Україні, який у своєму творчому доробку має власний сольний альбом «Back to Fusion» (2004).
Українська література росте і розвивається. Пускає коріння глибше (натикаючись іноді на майже непробивний шар ґрунту-бетону-безвиході-кризи-облому), вона розпускає свої квіточки, яскраві й не дуже, безплідні й потенційно смачні, корисні та комерційно вдалі фрукти. Нещодавно на скрюченому дереві сучукрліту з’явилася ще одна квітка у гарному вбранні – Вікторія Наріжна. Чи вийде з неї фрукт і чи будуть його розкуповувати – покаже час.
