Коментарі

Вікторія Слабковська 29 вересня 2010 → Літературний вінегрет: десяток анотацій

Ох, приємно) Дуже-дуже намагалася не спойлити, але з новелами чомусь виходило "або все, або нічого". Але, сама обрала такі тексти, сама і попалася)

А пан Лурц, на жаль, істота (не можу після такого людиною назвати, не бачу там людяності) жива. Тільки боюся, щоб _мене_, якщо цю живність випадково побачу, не знудило. Ну це так, не ліричний відступ)

Ну і ще раз, Ніколаєв - наше все! :DD

Ольга-Марія Сторунська 28 вересня 2010 → Літературний вінегрет: десяток анотацій

"Найпрофесійнішими" мені видались анотації Вікторії Слабковської: їй найкраще вдалось утриматись в рамках вимог до власне анотації і не зісковзнути в штампи (чим грішать тексти Аміда і Оленки Безнащук). Хоча спойлерити в анотації, звісно ж, неприпустимо!:) Це здалось найкумеднішим: молоді критики, як ви собі уявляєте, вам самим приємно буде читати книжку після того, як основну інтригу вбито просто до читання?!

Також, на мою думку (яка, здається, збігається з міркуваннями ІС) анотація - не місце для критичних закидів. Принаймні, сучасне книговидання сприймає анотацію як однозначно рекламний текст, хоча "якщо сто разів сказати халва - в роті солодко не стане". Тобто захвалювання без інтригуючої аргументації також віднесемо до хиб. Позитивним прикладом "славослов"я" на адресу автора, але цікавого й небанального, є анотація Ольги Петраш "на Ігоровича" (до слова, ця анотація і мені теж сподобалась. Неідеальна - бо, нмд, такий короткий текст має читатись легко, а тут - дещо перевантажено. Але красиво:))

Щодо fataniamorgana погоджуюсь із закидами Іри Джоли. Хоча, Ір, знала б ти пана Ніколаєва...)))

Віддала б перше місце і спокійно поставила у книжку анотацію Артура Біляшевича на "Голуба".

Офф: а пан Лурц - це жива людина? Я досі була щиро переконана, що таке от тролі - тільки за гроші%) Ну але тут-то їм нема чого робити...