— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Рецензент, к сожалению, прав на все 100. Правда, можно заподозрить рецензента в личной неприязне к Валентину. Особо согласен с вот етим вашим
"... он типичный лузер, не сумевший сделать счастливым ни себя, ни близких людей. Лузер, который исключительно занудно ноет и оправдывает себя"
т.к., как мне тоже видится, в этом и вся сермяжная правда, и беда автора. Короче, тюфяк он, ентот дядя Валик. А ведь подавал надежды когда-то, ага :((
Як поціновувач творчості Загребельного, я прочитала цей роман моментально, через деякий час перечитала знову. Не маю претензій до стилю та "надмірної термінології, мені саме це дуже сподобалося. Що ж до еротизму, Загребельний завжди вмів писати про це красиво, без зайвої відвертості, тож читати дуже приємно;)
"брухт" однозначно не всім подобається, але любителям творчості Загребельного читати обов*язково!
шо співає, цікавіше, читати тяготно, але всеж молодець
Презентація книги "Нація, яка не капітулює".
http://www.sip-cn.org.ua/1432- prezentacya-knigi-nacya-yaka-n e-kaptulyuye.html
Не знаю що, скільки, за яких умов завинив вам Олег.Але тепер вже й ви завинили. Самому собі, як чоловіку
Книги просто на найвищому рівні, захоплюють з першої ж сторінки, ілюстрації і справді занурюють у книгу, але на мою думку вигадливий текст якраз пожвавлює читача, не дає йому загубитися в тексті, особисто я навіть з посмішкою читала.Всім рекомендую, прочитайте - і не пошкодуєте.
"Легенди Світокраю" - вконтакті навіть група прихильників цих книг існує
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
А мені книжка не сподобалася - або переклад невдалий, або вона справді написана немайстерно. Ну вагітна пише, ну то й що? В інеті зараз значно прикольніших текстів від майбутніх мам можна надибати - тоннами. Гумор не дуже смішний, узагальнення якісь не точні, зауваження не дуже дотепні чи зворушливі. Зате надто (нехудожньо) натуралістично.Тобто це справжній щоденник реальної вагітної жінки (знаю з власного досвіду). Але тільки не художня література. Може, варто було його Гретковській добряче поредагувати після пологів і вигодовування груддю, тобто після того, як мозок перестав купатися в гормонах?