...я щаслива. Дякую, пані Наталіє! Це неймовірно приємно чути... Дякую!!!
Дуже дякую авторові за такі чудові слова про мою книжку. Вони дуже надихають, підтримують впевненість, що зусилля та праця, роздуми та мрії ніколи не бувають змарнованими. Дякую Богові за таких читачів, як Ви, Жанно, і не тому, що Ви мене похвалили, а тому, що дуже точно зрозуміли те, про що я хотіла сказати. З повагою Наталя Пуряєва
Чекала від роману більшого. І якщо це на даний момент найкращий з творів письменниці, бажання ознайомлюватись з якимось іншим її творінням відпало само собою. Ніби якась яскрава фарба у романі і є, але вона розбавлена до такої міри, що втрачає свій неповторний колір. Дійсно цікавих моментів для "книгоїдів" можна перелічити на пальцях однієї руки (та й то забагато буде). А для "книгоїдів зі стажем" ці моменти будуть навіть передбачені. Але про смаки не сперечаються.
Я стараюсь прочитати все про Че Гевара і ніде не знайшов ніякої вістки про його листування з Бандерою. Звязок Че з Україною існував,
але є документи, що лише з радянською. Кажуть, що Володимир Стельмах
був його асистентом, коли Че Гвевара був міністром кубинського національного банку. Його праця про Підпільна Боротьба, це переспів
споминів Ковпака з деякими гаслами УПА. Його секретаркою у 1960р. була Тамара Бундес Бадір і могла йому цей твір написати при помочі
іспанця, який жив після іспанської революції на Україні і приїхав на
Кубу впровадити колективізацію сільського господарства.
Дуже слушна думка, Людмило! Бо в школах нас часто вчать тому, що нам або нецікаво, або зарано знати...
Як добре, що є такі потрібні книжки. А ще - чудово. що про них розказують, коментують, пропагують. Це - чудово. Ну хоча б на 1-2-3 читачів збільшиться. а ще б непогано з такими книжками приходити до шкіл...
чи вас часом не нудить выд такого сиропу "..я щаслива.. це неймовырно приэмно чути" бе-е-е...