ну да, нас зараз забанять за оффтоп. чєркнула Вам в лічьку:)
ну, ще є проблема віднайти час, правда, це вже технічна проблема, другий крок після принципової згоди сторін (ну, якщо обидві сторони згідні))
О! Як - це не проблема:) Вважаймо, домовились з Вами;) Тепер ще з Олегом домовимось, це я беру на себе О:)
класний підхід, але потребує певного характеру, чи не та?
ну, в мене, нахлєбниці, було б кілька питань - як, по-перше, дізнатися про якісність чи неякісність себе як автора. ну і я як виникають загалом "приводи" для втрапляння на акції - "вазьмітє мєня я харошая"?)))
не знаю, можливо, цю розмову треба було б звідси виокремити в більш затишне "помешкання"
як видавець і сякий-такий літпродюсер я все ж таки виокремлюю таке поняття, як свідоме самопозиціонування літераторів. Коли ти подаєш свої тексти на всякі конкурси, надсилаєш їх до публікацій у антології, альманахи, розміщуєш їх в періодиці, піаришся на літ.імпрезах, акціях, ведеш більш-менш активних спосіб мистецького буття - знач, даєш про себе знати. На противагу можна уявити якісного автора, який сидить вдома, пише хороші тексти і нчіого вищезгаданого не робить- натомість працює манагєром в офісі або нахлєбніком в родині:) Я от приміром зараз написала роман, і бігаю по радіостанціях, тв, журналах і взагалі медіа, щоби хтось щось про мене сказав, щоб на книзю звернули увагу, розкупили її в магазах і збагатили моє супер-я і мою кишеню видавця заодно. Не скажу, що я у захваті від того, я би воліла приймати шквал оплесків і дзвінків з лєсними фнансовими прєдложеніями, але оскільки громадскість не дуже поспішає завалити мене увагою і грішми - я сама скою собі щастя власноруч:)
а як можна змусити знати про себе? от цього я, до речі, не розумію просто. звісно, прикладені зусилля - то но бед, але ж який механізм доведення геніальності? особливо любителям фабрікізвьозд і попкорну?и втім, я тут дуже необ'єктивна у цьому питанні, воно для мене болюче надто(
цікаво, яку роль грає/зіграв/гратиме Антонич у творчості Андруховича..
..все ж таки, для мене головним у творі був заледве не містично-диявольски-захопливий образ Богдана-Ігора, а всі події, місця та стосунки головних героїв були лише тлом для польоту життя поета..