— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
прошу О: -)
ну.. та, логічно.
якось я однобоко подумала
а це вже я буду рішать, чи варто:)))))
я теж не розумію людей, як воліють "лише". але ж я і не про "лише".
чому не привід... ну, напевне, тому, що є ще деякі певні
обставини...
якщо з натяком, то, напевне, привід... але знати б, як
дуже влучне зауваження!!!!
хороша рецензія має звертати увагу на книжку саме тої аудиторії, якій книга підходить - стопудово:)
пан(но) Фіш, а чого б Вам не зареєструватись, а;)?
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
рецензія дуже змістовно характеризує образність поезії Романенка, але от про його бездоганну техніку віршування - ні слова. Поспішаю заявити, як філолог, що ця техніка - ну просто кайф-морожено. Зверніть увагу на рими. Що з чим римується. Гляньте на ритм, який тільки на перший погляд є кострубатим, але закономірність і виваженість тої кострубатості насторожує. Грамотність поєднання словосполучень, відмінки "на межі", рідкісні, але законні маловживані слова і вирази вимальовують загальну картину соковитості і, водночас, екзотичності українського слова. І при цьому при всьому вірші неймовірним робом лишаються "простими"(с). Я лічьно впевнена, що цю техніку Олєжа поміняв на свою безсмертну і самовбивчу душу:)