— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2007(+),
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
«Клуб сімейного дозвілля»(+),
Грані-Т(+),
дитяча література(+),
Дуліби(+),
Кальварія(+),
Коронація слова(+),
література(+),
молоді письменники(+),
Нора-друк(+),
роман(+),
стаття(+),
сучасна українська література(+),
сучасна українська проза(+),
Факт(+),
Фоліо(+)
ВсіКоментарі
Ти пишиш читабильні дискусійні матеріали :) Молодець :)
По-перше, писати негативні коментарі на рецензії анонімно – смішно) Кого Ви боїтесь?) Мене?)
По-друге, я не ставлюся до Дереша негативно. Якщо йдеться про субєктивність – то мені подобаються деякі його твори. До Дереша, як до особистості – взагалі ніяк не ставлюся, бо не знаю його особисто і це не стосується справи.
Далі, Ви написали все красиво, але думку свою ніяк не обґунтували.
Є багато критичних підхотів, чому ж я маю користуватися саме тим, що подобається Вам, пане? Барт, наприклад, писав про "смерть автора", себто позиція самого Дереша стосовно твору ніяк не переймає послідовників структураліського і постструктураліського критичних підходів. Якщо казати більш поетично, то після створення твору, він починає жити своїм життям, незалежним від автора. Звісно це лише одна з позицій, але й Ваш погляд теж лише одна з позицій.
Даний матеріал не претендує на геніально-критичний, але однак, графоманством я його не вважаю. Тим більше не вважаю його графоманством лише через те, що деякі його аспекти суперечать Вашим поглядам.
"Трохи пітьми" – це чи не найважливіше і чи не найцінніше у доробку Дереша, адже змушує задуматись над багатьма моментами з життя і усвідомити дуже багато істин."
Знаєте, запамятайте і ви дещо, якщо автор береться писати за плідну тему для роздумів, це ще не забезпечує те, що його твір якісний. Шекспіра вважають генієм не лише за те, що він писав зокрема про кохання(любов), бо кожен, хто читає, може зоч ціле життя думати над обраною ним темою.
а мене не буде мучити совість за те шо я її не хотів читати :) і навіть не знав про неї...
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
А Ви не помітили, що ситуацію, яка викликала у Вас посмішку (чи сміх) було незадовго після того виправлено? Чи знову ж таки відмовились помічати?) А от боятися Вас – це дійсно смішно)
Почнемо з того, що "суцільна темрява в похмурій палітурці" – це саме те, чого очікувала більшість. Це саме те, що хотілося прочитати після попередніх чотирьох книг. Адже саме ця темрява стала логічним завершенням всього його творчого доробку на той момент, своєрідним епілогом до минулого і прологом до майбутнього, кінцевою точкою пошуку себе в літературі на даному етапі життя.
А про те, що твір надто вже якісний ніхто й не говорить...
Проте знову ж таки – дозвольте Вам заперечити. Звісно, після написання твір живе своїм життям, це однозначно. Проте і не брати до уваги те, що автор заклав у нього та як сам його бачить – також неправильно, адже тоді ми не побачимо його суті. Це практично те ж саме, що й оцінювати постмодерністського Джеймса Джойса з погляду, скажімо, класицизму (як творчого методу). Тому що ще можна було очікувати від роману, у який автор не закладав жодної художньої цінності? Тому, як на мене, мета, яка ставилась, Любком була досягнута.