Дякую.
Тоді особисто для мене користь від "Молока з кров’ю"
полягала в наступних приводах для роздумів:
чи варто соромитися кохання?
чи варто боятися поголосу?
де закінчується гонор?
чи варто життя іншої людини нести в жертву власному егоїзму?
одночасність існування в одній людині дикої жорстокості
і милосердя тощо, тощо.
І це лише частинка користі для мене.
З повагою

Про місію Ви перший почали:) Якщо повернутись до мого питання: мені цікаво, чому (навіщо, з яких причин) створення масового чтива - це позитив ("має вітатись")?

Для мене це факт нейтральний: доки ніхто не примушує читати ті чи інші книжки, то хай вони собі видаються, незалежно від того, вважаю особисто я їх вартими бути виданими чи ні)))).

Користь може бути різна - естетичне задоволення, привід для роздумів, розвиток літератури (=створення чогось оригінального) тощо, тощо))

За нинішнього стану речей видавці вже самі вирішують, що має бути масовим і популярним, самі проштовхують ці твори в ЗМІ своїми піар-службами і самі ж згодом (через різні конкурси на зразок "Книжки року") визнають те або інше найбільш рейтинговим. Моя (приміром) особиста читацька думка про те, що я хотів би прочитати в якості хорошої "читабельної" літератури, до уваги не береться. Справа, можливо, не конкретно в Люко Дашвар, але мені вже доводилося читати твори, засновані на дуже примітивних стереотипах (так, масова література має базуватися на стереотипах, але ж, наприклад, не "всяка дівчина мріє вийти заміж, і пошвидше") і на пустопорожньому базіканні. В той же час, приміром, де добротні документальні книги про Другу світову війну в Україні - думаю, що це потенційно і є якнаймасовіше чтиво.