Стронґовський писав, подивися в нього докладніше.

Я ось щойно, начебто, написав список газет, а "Столичные новости" опублікували рецензію на Бриниха. Це, власне, і щодо тези про "відгуки на укрліт в російськомовних виданнях друкують неохоче". Аби поглядам самого видання на свою аудиторію не протирічило, НМСД

дядька, ти, як завжди в формі)))

вітаю на Сумно))

урааа, буде рецензія О: -)

Так, меа кульпа, Євгена Михайлова та Марину Бондаренко варто було б назвати поіменно, книжкових програм дійсно небагато. Щодо часу виходу програм - то вже зайве, він легко може змінитися. До ваших послуг безліч сайтів з програмами ТБ, хоча б ось цей http://tv.meta.ua/

Те ж зауваження можна поширити на назви конкретних видань. ГПУ може й відновила вихід. Але літературну сторінку на ній, наскільки мені відомо, скоротили ще раніше. Але, мабуть для противаги гарних і поганих новин, вже після написання цієї статті довідався про майбутній вихід глянсового "Книжкового журналу". Тобто практична користь від таких поіменних називань мала, довкілля змінюється швидше, я позначав лише можливі напрямки пошуку на тій підставі, що щось та в цій ніші завжди буде. Юзайте пошуківці і знайдете.

Не в статті, а в розмові з анонімним коментатором, не маю жодних причин не назвати хоча б список відомих мені видань, де публікували рецензії на україномовні книжки, в тому числі на мої. Якщо це зробити в статті, отакі ось темосісєчники одразу ж завалять запитаннями, чому когось не назвав.

Отож, у випадковому порядку, "Український тиждень", "Україна молода", "Дзеркало тижня", "Газета по-українськи" (?), "ШО", "Афіша", "XXL", "Друг читача", "Літературна Україна", "Київська русь", "Літакцент (паперовий)", "Наталі" тощо. Список суб'єктивний, неповний, приватний і так далі.

Дякую за інформацію про Радіо-Еру ФМ. Послухаю принагідно.

На презентаціях автор був. Меню ресторанів не зберігає, але відчуває, що зраз й про таке питатимуть.

ЗІ. Я ось намагаюсь зрозуміти ваш термін "колеги по Факту", і че є таким для мене, наприклад, Іван Франко. Тоді шукайте рецензій ще й у підручниках з укрліт.

Ленин Love-потужна вистава. Я тілько по ТБ дивилася. Збочення, звісно. 4 грудня піду до театру. Жолдак привезе своє творіння в Черкаси. тішуся)

Де читати рецензії на книжки, окрім Друга читача, я так і не зрозуміла. Чому автор посоромився вказати хоча б ті ЗМІ, які сам читає, і які пишуть про книжки? Суб*єктивізму в судженнях він явно не боїться. В статті мало даних. Можна було б вказати час виходу в ефір та ведучих книжкових програм. Документ плюс зараз називається просто "Документ". Програма про книжки є на радіо Ера-ФМ, її веде Марина Фіалко. Чи був автор хоч на одній презентації в кафе та ресторанах, незрозуміло. Російськомовна преса зовсім не залюбки рецензує україномовні видання, а дуже рідко. Забужко не є показником: якраз тут варто говорити про рецензії на Санченка чи його колег по Факту. Газета по-українськи відновила щоденний вихід.

тож інтірєсная :)

ну да, Олег то від кого взнав;)))

я ж і писав "найвідомішого і найактуальнішого в світі", а не в україні гггг

чудова рецензія. багато запитань до автора і до самого себе :)

радше схожий на дійових осіб стрічок Кустуріци, ніж на Гоголя };-)

фотографів ? :) купа...