«Трансформери-2»: новітні технології + первісна містика

Врешті-решт прем'єра другої частини блокбастера 2007-го року відбулась. Фанати заполонюють кінозали, не залишаючи вільних місць. Щоправда, не всі знають, що цього року трансформерам як явищу виповнюється 25 років – саме в далекому 1984 році світ побачив однойменний мультсеріал. Після цього були фільми, ляльки та багато інших ознак трансформероманії. Але повернемось до сиквелу.

Дія відбувається через 2 роки після подій першої частини. Автоботи допомагають керівництву Сполучених Штатів знищувати замаскованих Десептиконів у складі трансформеро-людського підрозділу «Нест», яким керують Ленокс та Епс – затяті борці проти зла з першої частини. Агент Сіммонс (Джон Туртурро) після розформування Сектору 7 працює продавцем у власній продуктовій крамничці та живе з мамою. А головний герой – Сем Вітвікі (Шиа ле Беф) вступає до коледжу і вирушає туди, щоб поселитись в гуртожиток. І все було б добре, але радник з питань національної безпеки Теодор Галовей переконаний у тому, що загроза з космосу давно минула і людство повинно забути про конфлікт Автоботів і Десептиконів, тому підрозділ «Нест» підлягає розформуванню. Сем випадково знаходить уламок Куба-Всеіскри у героїчній футболці з першої частини. Одночасно з цим виявляється, що новий ватажок Десептиконів Фолен (Полеглий) не втратив надії повернути панування. Як бачимо, зав'язка гідна Майкла Бея, який знімав такі фільми як «Скеля» та «Армагеддон», де герої – прості парубки – борються за порятунок мирного населення. А далі нас чекає вир захопливих пригод, де будуть відданість внутрішньому голосу і благородство, зрада і підступи ворогів, хоробрість і боягузтво. Одним словом, фільм побудований на непоганому сюжеті і знятий хорошим режисером.

Також не бракує і спецефектів, основний акцент робиться на моментах двобою між Автоботами та Десептиконами, яких відчутно побільшало, порівняно з першою частиною. Також любителі спецефектів будуть мати можливість спостерігати за руйнуванням шанхайських кварталів, французьких кафе, арабських селищ та єгипетських пірамід. Проте, навіть на фоні масованих руйнувань, фільм лишається добрим – ні кровопролиття, ні розбитих облич, ні надміру насильства.

Були, звісно, і недоліки та прорахунки. Це і «потойбічне» спілкування Сема з душами (!) давніх Автоботів – пращурів Оптимуса Прайма, і недолугий персонаж Лео – сусід Сема, хакер-боягуз, який випадково виявився не в тому місці і не в той час, і «нижчепоясні» жарти, такі характерні для американського кіно, і красуня-студентка, яка перетворюється на залізну потвору з двометровим чи то хвостом, чи то язиком.

Слід також відмітити, що дубляж в декількох епізодах нечіткий, діалоги зливаються зі скреготом металу і криками персонажів. Можна забути і про такі влучні українські імена героїв – Бджілка тут стає Бамблбі, а Зорекрик – Старскрім.                               

Проте ні в якому разі не хочу сказати, що фільм не вартує перегляду. Навпаки, поряд із незначними прорахунками, слід відмітити безліч позитивних моментів. Перш за все, це – добре промальовані психологічні портрети трансформерів – Джетфайра, Бамблбі, Оптімуса, Мегатрона, Старскріма, Фолена. Загалом схвальних відгуків заслуговує психологічна сторона фільму. Отож, приготуйтесь до вибухової суміші новітніх технологій з первісною містикою, і приємного перегляду!