– ви вперше приїхали на сігет? – запитав мене хлопчик на ресепшині, коли зранку я переписувала фото з картки на флешку на його ноуті)
– угу
– і як?
– він велетенський! стільки людей! так все масштабно, позитивно. весь час гублюся, але це приємно.
– ще повернетесь, – тааак багатозначно))
але про все по-порядку і в кадрах
Чоп зустрів надзвичайним небом о сьомій ранку,
цілодобовою Зіною і соцреалістичними панно на вокзалі (без фото)
Захонь - велосипедами, велосипедними доріжками і звичним совком. змінили процедуру митного контролю з минулого разу - ми не встигли на нормальну електричку до Будапешту. їхали аж 5 годин!
а тут знову велики! )
чудова штука проїзний на всі види транспорту на тиждень. бо їхати і правда далеко
але ми все-таки туди добрались!
тут безкоштовно навчать угорської. дуже корисна штука, бо на написах я бачу лише каракулі))
а тут роздавали телефони. поповнюєш його на 2000 форинтів і маєш зв"язок на тиждень. не знаю, шо би ми без того робили
одна з розваг - піднятись метрів на 50 і роздивитись острів. сьогодні підем - завтра будуть фото звідти))