«Аліна» Джейсона Джонсона – про те, що прийнято замовчувати

Якби я вибирала книгу на поличці у книжковому магазині, я б найімовірніше вибрала розповідь «Аліна» Джейсона Джонсона. При виборі, швидше за все, керувалася б оформленням обкладинки і назвою книги. Назва книги написана на обкладинці начебто краплинками крові. Втім, колір настільки темний, що його можна сплутати з шоколадом. Тому неприємних асоціацій це не викликає.
Зацікавлює на обкладинці також те, що ірландського автора Джейсона Джонсона порівняли з шотландським відомим письменником Ірвіном Велшем. Перегорнувши ж кілька сторінок книжки, читаємо присвяту: «Присвячую гомосексуалістам, спайдам, гулякам, збоченцям, святим, грішникам і незвичайним румунам, які несвідомо надихнули мене на написання цієї повісти…» Стає одразу цікаво: що автор мав сказати цим усім категоріям суспільства? І після прочитання книжки усвідомлюєш, що повість власне написана для них і про них. І написана, до слова, досить гарною та зрозумілою мовою. 
Аліна – румунський підліток. Вона заробляє на прожиття тим, що показує свої принади у веб-камері на порно-сайті. У приватних чат-кімнатах вона задовольняє бажання клієнтів і за це їй добре платять. «Постійним клієнтам сподобалося, коли одного разу вона увійшла в Інтернет на новому тлі. Вона взяла великий жовто-синій плакат із урни сиротинцю й почепила його так, аби він потрапив у поле зору камери. На плакаті були зображені щасливі маленькі ведмедики та зайчики. Чоловіки почали прохати її зав’язати волосся у хвостики, посмоктати великий палець і сказати, що вона любить їх». За такими втіхами для чоловіків проходить життя Аліни. Вона ледве встигає поїсти чи вийти на вулицю. А якось, у надії заробити ще більше грошей, Аліна зустрічається з одним із тих чоловіків, котрі спостерігали за нею по Інтернету. Чоловік, відомий в мережі як ГАДАКА, робить з дівчиною, що хоче, принижує її... Закінчується ця історія для Аліни дуже прикро.
Інший головний герой – Генрі. Він стає власником вищезгаданого порно-сайту і, познайомившись з Аліною, мріє про зустріч із нею. Відтак з Ірландії вирушає до Румунії. У подорож бере з собою товариша. Мовляв, так подорожувати безпечніше. Але друг Генрі виявляється психопатом, з яким не те що подорожувати, а й товаришувати деколи непросто. Зрештою ці двоє таки приїздять до Румунії і знаходять оселю, з якою Аліна показувала чоловікам свої принади... 
Повість «Аліна» Джейсона Джонсонанаписана про те, що часто замовчується у суспільстві. Напевно тому читати деякі сторінки твору неймовірно важко. Втім, прочитати їх варто. І не лише тим, кому книга присвячується, тобто гомосексуалістам, гулякам та грішникам, а й усім решта. Адже дізнаючись про інший світ, хоч нехай і лише з літератури, можна краще його зрозуміти. Читаючи про життя далекої румунської дівчинки, насправді розумієш, що таке добро і зло, що таке кохання і ненависть. Нехай ці почуття не такі, якими ви звикли їх них уявляти. Але навіть у тому прояві вони мають право на існування. І ми повинні це усвідомити.