Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
У сучасному кінематографі поширена практика до найбільш успішних фільмів знімати продовження, тобто сіквели. Судячи з усього, доля першої дитячої книги Лариси Денисенко виявилася так само успішною, як скажімо, «Спайдермен» або «Пірати Карибського моря», і нещодавно було видано продовження пригод дівчинки Лізи та чудернацької ляльки Цюці.П з типовою як для сіквела назвою «Ліза та Цюця.П зустрічаються».
Хоча у цьому випадку, на мій погляд, варто проводити паралелі не стільки з кіно, скільки з комп’ютерними іграми. Так з кожним розділом книги герої ніби переходять на новий рівень, де на них чекають нові завдання. Зокрема, на першому етапі Цюця.П має врятувати родину квітів стокроток, для чого, долаючи спротив водомірок, наносити з озера води. Далі вона потрапляє до квартири Мережаної Єви, де має порозумітися з 12 собаками і переконати їх допомогти їй знайти Лізу. Натомість волею обставин Цюця опиняється у Євиного сусіда Андрійка Злодійка, і вже там їй доводиться перевиховувати кактусеня Моріса К’ю та виганяти з помешкання тарганів.
З іншого боку, команда цюцепошукувачів у складі дівчинки Лізи, її друга Євгенка й іграшкової майстрині Бездоганної Ганни на шляху до своєї мети має, наприклад, то впіймати голуба, аби через нього відправити листа Цюці, то правильно розшифрувати малюнок, щоб з’ясувати, коли і де їм призначено зустріч.
І ясна річ, усі ці події будуть зображені по-Денисенківськи дотепно і з великою долею позитивного хуліганства. Авторка то вигадає легенду про походження назви гладіолуса від імені закоханих Глада та Олус, то винайде для своїх героїв кумедні імена штибу Спритноніжко і Швидкобіжко для спортсменів-водомірок чи Всюдивлізко-Повсякчас для найголовнішого таргана, то як професійний правник запропонує укласти з батьками «Договір Правди», за порушення якого винна сторона пригощатиме іншу морозивом, піцою та іншими смаколиками.
Та навіть якщо наприкінці книги Ліза врешті-решт знаходить омріяну іграшку на ім’я Цюця.П, це, знову ж таки, подібно до голлівудських фільмів, ще не означає, що з цими персонажами ми більше не зустрінемось. Авторка прозоро натякає, що Цюця.П повернеться.
Перша книжка з Цюцею Пе – непогана. Взагалі у дитячій прозі у Лариси Денисенко, як на мене, виходить краще – фантазія не заходить у протиріччя з психологічною достовірністю:)
Є також одне але... – у Цюці Пе досить обмежена аудиторія – дівчатка віком 7-9 років, яким то треба читати разом з батьками (так багато тексту їм важко подужати самостійно, і вони можуть втратити інтерес до читання взагалі).
Не знаю, я коли писав про першу книжку, то давав її читати дівчинці 11 років, то сподобался дуже. А от від другої вона в меншому захопленні:(
Видно, Лариса Денисенко трохи забула, що пише для дітей, і переускладнила книжку:(
Так то воно так, і в 11 років дитина може з цікавістю читати про Цюцю Пе, але для цього дитину треба терпеливо заохотити в читанні. Проте все ж, за великим рахунком, Цюця Пе – це саме дитяче, а не підліткове читання.
мне надо текст!!!!
а ви можете написати мені відгук на цюкнижку
Аноніме, не зрозумів, що ви хочете:)
Видгук це твои враження и спостереження з книжка
Я дивчинка мени 9 рокив я за одну минуту читаю 140 слив и мени задали на цю книгу написати видгук я учусь в 4 класи но я написала видгук но мени книга какби и понравилась и не понравилась но если чесно некак
ая в 3 класі і читаю 150
Видгук це оли ти должен написати свои спостереження враження ну ще одним словом небагато на три сторинки переказати
Чао всем