Україні пообіцяли нове обличчя
24-го березня 2010 року офіційно стартував перший щорічний конкурс молодих дизайнерів Design Tomorrow. Тема конкурсу – «Україна – бренд», його мета – розвиток сучасної дизайн-культури в Україні, створення автентичної школи українського дизайну в світовому контексті та підтримка молодих талановитих дизайнерів і митців.
За словами куратора проекту, Андрія Федоріва, тема брендингу України давно лежала на поверхні. Сучасний українець, який користується інтернетом та дивиться цифрове телебачення, не має кращої альтернативи, щоб підкреслити свою національну і культурну приналежність, ніж одягнути вишиванку чи прикрасити голову віночком з квітів. На думку Павла Гудімова (творчий координатор, член журі конкурсу), сучасної української айдентики взагалі не існує. Є окремі ініціативи, напрацювання, які гинуть в високих кабінетах, так і не дійшовши до користувача.
Журі та творчі координатори проекту, які погодилися підтримати конкурс «Design Tomorrow: Україна – бренд», розділяють думку організаторів проекту, що Україна потребує нового і прогресивного бачення національної ідентичності. Перспектива та зміни завжди були прерогативою молодих. Власне конкурс «Design Tomorrow: Україна – бренд» – це стимул для молодих фахівців зробити свій творчий внесок в розвиток національної ідентифікації своєї держави.
Організатор проекту – креативне дизайн-бюро Karandash Graphic Design Bureau. Голова конкурсу та куратор журі (у голосуванні участі не братиме) – Андрій Федорів. Творчі координатори та журі проекту – відомі українські дизайнери (Валерій Бабич, Дмитро Кліщик, Олексій Сай, Костянтин Сень, Дмитро Максименко), а також визнані діячі мистецтва і культури (Олександр Соловйов, Павло Гудімов, Іван Малкович, Олег Кохан) та арт-директор журналу «ТОП-10» Олександр Ключник.
Логотип конкурсу цілком і повністю відображає стан українського "дизайну" *саркастично*
Всі проблеми України виростають з однієї – пробема бідності. Якби в країні більш інтенсивно оберталася грошова маса (а відповідно й ринок товарів та послуг), то попит і на якісний дизайн був би значно вищім. Відповідно до цього зростала би й пропозиція, не губили би свій талант ті, хто є справді обдарованим.
А що ж до культурного значення дизайну, то це кристалізується не одне десятиліття! А якщо ще взяти до уваги глобалізацію, передусім інформаційну, то й узагалі важко казати про якусь ідентичність, чи ідентифікацію. Тому мета проекту дуже сумнівна...
Головна наша з вами біда – це те, що ми намагаємося штучно створити націю, ідентичність, державу. В той час як у інших ідентичність – це продукт культури. А ми намагаємося будувати культуру через пошук ідентичності... Тобто все з-ніг-на-голову!
Згоден з вами, що "з ніг на голову".
Але якщо не так, то ніяк. Наша країна роздерта на шматки і потрібно її об`єднати. І кожен робить, що ліпше знає. Хлопці розуміються в айдентиці – ось вони і роблять...
Згодна з Олегом! "Якщо не так то ніяк" і місце це буде зайнято чиїмись іншими "чужими" ідентичностями, які вже важко буде здолати. Не можна гаяти час, його вже багато згаяно і багато чого вже ніколи не повернути. Але те, що можемо повинні робити. Тому вперед і так тримати!!!!